Чим відрізняються дві групи сальмонел

Сальмонели можна розділити на дві великі групи. До першої належать ті, що спричиняють у птиці шлунково-кишкові симптоми і лише в окремих випадках – системні форми; до другої – ті, що спричиняють системні захворювання.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Сальмонели першої групи, включно з Salmonella enteritidis та Salmonella typhimurium, як правило, локалізуються в кишківнику. Колонізуючи кишківник птиці-господаря, вони спричиняють сильну клітинно-опосередковану імунну відповідь на рівні слизової оболонки кишківника з сильною проліферацією гетерофільних гранулоцитів у слизову оболонку сліпої кишки.

Сильна стимуляція імунної системи на цьому рівні лежить в основі самообмежувального гастроентериту, спричиненого цими серотипами. Оскільки імунна відповідь переважно локальна, є лише слабка кореляція між інфекцією й антитілами у сироватці, а наявність антитіл не пов’язана із захисним статусом тварини.

Сальмонели другої групи, включно з Salmonella gallinarum, на відміну від інших, не рухаються. Відсутність джгутика і флагеліну, який є сильним стимулом для імунної системи, призводить до слабкої місцевої імунної відповіді під час інфікування та сприяє системному поширенню.

У фазі системного поширення хвороби Salmonella gallinarum колонізує макрофаги і через лімфатичну систему досягає селезінки і печінки, де починається її патогенна дія. Це визначає як гуморальну, так і клітинно-опосередковану імунну відповідь господаря, і навіть якщо клітинно-опосередкована відповідь все ще вважається найефективнішою, в цій фазі Т-лімфоцити, очевидно, грають фундаментальну роль.

На цьому етапі тварина може померти, одужати і знищити патоген або, в окремих випадках, залишитися здоровим носієм.

Нагадаємо, смертність птиці від сальмонели може сягати 93%. Контроль над сальмонелою можна організувати без застосування антибіотиків.