Чашкові системи напування природніші для птиці

Якість питної води для птиці не менш важлива, ніж кількість. Наприклад, вода з артезіанських свердловин нерідко містить підвищену кількість розчинених солей, що збільшує навантаження на організм птиці й може сприяти розвитку патологій, зокрема асциту.

Про це пише журнал «Наше птахівництво».

Окрім того, значну роль відіграє технічний стан систем напування. Несправності чи неправильне налаштування обладнання часто призводять до витікання води, зволоження підстилки, утворення аміаку та, як наслідок, появи наминів грудки й опіків. Тож питання водопостачання виходить далеко за межі простого напування й безпосередньо пов’язане з мікрокліматом у пташнику.

Особливості систем напування також впливають на доступність води для птиці. Молодняк, наприклад, не завжди швидко адаптується до ніпельних напувалок, що може обмежувати споживання води у перші дні вирощування. У цьому контексті відкриті, або чашкові системи ‒ природніші, оскільки відповідають поведінковим особливостям птиці, яка зазвичай п’є, занурюючи дзьоб у воду, а потім піднімає голову.

Ніпельні системи, попри їхню поширеність і гігієнічність, змінюють цей механізм, подаючи воду безпосередньо в дзьоб. Дослідження показують, що, маючи вибір, птиця частіше віддає перевагу відкритим джерелам води.

Водночас правильне розміщення ніпельних напувалок має критичне значення: якщо вони розташовані зависоко, частина поголів’я не може повноцінно ними користуватися, що призводить до прихованого зневоднення.

Раніше ми писали, які мінерали найчастіше забруднюють систему напування у пташнику.