Бетаїн може бути донором метильних груп на метаболічному рівні

У раціонах птиці зазвичай міститься значний запас метіоніну, щоб уникнути зниження продуктивності за підвищеної потреби в метильних групах. Бетаїн може взяти на себе цю роль і стати своєрідним буферним запасом.

Про це у журналі «Наше птахівництво» пише д-р Бернхард Ландвер, головний спеціаліст із годівлі компанії Biochem.

Трансметилювання – це ключовий процес ендогенного синтезу життєво важливих речовин. Попит на трансметилювання непостійний і часто недооцінюється, зауважує експерт.

Метильні групи не є незалежними молекулами, вони завжди – частина більших  з’єднань.

У метилуванні метіонін відіграє центральну роль, оскільки S-аденозилметионін (SAM) віддає метильні групи й перетворюється в гомоцистеїн. Він може бути необоротно перетворений в цистеїн або реметильований в метіонін, якщо доступний донор метильної групи, щоб уникнути накопичення цитотоксичного гомоцистеїну.

Бетаїн доставляє цю метильну групу через фермент BHMT (бетаїн-гомоцистеїн-метилтрансфераза). Високий рівень бетаїну може безпосередньо збільшити трансметилювання, оскільки це основний шлях бетаїну в метаболізмі.

Навпаки, холін виконує інші основні функції. Перш ніж діяти як донор метильних груп, він повинен пройти двоступеневе окислення. Через це холін має нижчу ефективність у збільшенні доступності метильних груп.

Після доставляння першої метильної групи диметилгліцин і монометилгліцін переводять інші метильні групи в цикл ТГФ (тетрагідрофолату). Нарешті бетаїн перетворюється в гліцин і збільшує доступність гліцину й серину.

Ці амінокислоти взаємозамінні й не є незамінними. Але є багато доказів того, що вони стають обмежувальними для високопродуктивних тварин, які отримують раціон із низьким умістом сирого протеїну.

Гліцин необхідний для синтезу жовчної кислоти, кератину і сечової кислоти. Він також входить до складу ендогенного антиоксиданту глутатіону.

Одна з функцій серину – участь у перетворенні гомоцистеїну в цистеїн – прямий зв’язок із циклом метилювання.

Метильні групи потрібні для таких процесів:

– синтез ДНК/РНК і регуляція активації гену шляхом метилювання;

– синтез білка і відновлення тканин;

– детоксикаційна й імунна функції;

– синтез адреналіну, карнітину і креатину;

– синтез фосфатидилхоліну (лецитину) з фосфатидилетаноламіном.