При захисті черешні беруть до уваги економічний поріг шкідливості хвороби

Черешня значно уразлива до різних видів грибних, бактеріальних і вірусних хвороб.
 
Раціональний захист насаджень має ґрунтуватися на інформації про економічний поріг шкідливості (ЕПШ) хвороби та регулярне обстеження садів. Утім, є група хвороб, які вимагають профілактичних обробітків: кокомікоз, моніліоз, сріблястість листя, бактеріальний рак плодових.

Вірусні хвороби не можна побороти обприскуваннями, а, отже, заражене дерево зостається таким до кінця життя і є джерелом інфекції для здорових дерев. Для захисту від таких хвороб найбільше значення має профілактика. В її основі – здоровий садивний матеріал, а в разі прояву хвороби в саду звідти слід якнайшвидше усунути хворі дерева, аби не допустити поширення інфекції із квітковим пилком.

До нехімічних способів боротьби з хворобами належать правильне обрізування крон, правильне формування, вирізання й усування уражених гілок або й цілих дерев, перенесення обрізування черешні на післязбиральний період. Також під час обрізування гілок треба залишати сучки, а для різних ділянок саду застосовувати індивідуальні програми захисту.

Ефективність хімічних обприскувань можна підвищити за допомогою деяких, правильно підібраних листкових добрив. Підставою для обприскувань проти шкідників є зростання популяції понад ЕПШ.

Для визначення рівня загрози знадобляться регулярні обстеження садів. До найсерйозніших шкідників черешні відносять вишневу муху та віднедавна ще й східну вишневу муху. У незахищеному саду вони спричиняють втрату 100% врожаю.

Умовою успішної боротьби з цими шкідниками є вивішування у саду клейових пасток для моніторингу льоту самиць – найпізніше в середині травня.

AgroTimes