Під впливом міді в головках капусти збільшується вміст цукру й аскорбінової кислоти

За оптимального забезпечення рослин міддю поліпшується інтенсивність фотосинтезу, активізується утворення хлорофілу. У фазу зав’язування головки капусти вміст міді у центральній жилці середніх листків має становити 15 мг/кг, у третьому-четвертому листку знизу – 5-8,2 мг/кг.

Мідь входить до складу ферментів, які відіграють важливу роль в окисно-відновних процесах. Цей елемент позитивно впливає на вуглеводний та азотний обміни, підвищується стійкість рослин проти грибних і бактеріальних хвороб.

Внесення високих норм азотних добрив посилює потребу рослин у цьому елементі та сприяє загостренню ознак нестачі.

Мідь не піддається процесу реутилізації. Іонами-антагоністами в ґрунті для неї є азот, фосфор, кальцій, молібден, цинк.

За дефіциту міді в капусти порушується розвиток кореневої системи. На лисках проявляється хлороз у вигляді жовтувато-зелених плям, листки втрачають тургор. Мідне голодування загострюється за спекотної посушливої погоди.

За надлишкового живлення міддю листки капусти між жилками жовтіють, потім буріють і відмирають. Надлишок міді зумовлює недостатнє живлення рослин залізом. Найбільша потреба рослин у міді спостерігається в ранні фази росту.