Для експорту лохини радять концентруватися на пізніх сортах

Щоб бути конкурентному на європейському ринку, українським виробникам, окрім Закарпаття та Півдня України, варто орієнтуватися на вирощування пізніх сортів лохини, смак яких буде кращим, ніж у польських та білоруських виробників.

Про це в інтерв’ю на AgroTimes розповів Олег Базюк, директор розсадницького господарства «Долина-Агро».

«Ємність нашого внутрішнього ринку для лохини поки що дуже велика. Зрозуміло, що цього року через війну цей показник значно зменшився. Одночасно й велика конкуренція на світовому ягідному ринку. Грузія виходить зі своїми ягодами вже в травні, Сербія має комфортну зону з пропозицією ягоди вже на початку червня. Ніша України (крім Закарпаття та Півдня України) у такому разі це середньопізні та пізні сорти. Наші пізні сорти отримують більше сонячної енергії у порівнянні з Польщею і тому мають конкурентну перевагу у смаку ягоди. Білорусь пізні сорти також не може виростити», – аргументував він.

Спеціаліст поділився досвідом вирощування середніх та пізніх сортів.   

«Із середніх сортів у нас найбільш перевірені Блюголд та Блюкроп, – сказав Олег Базюк. – Добре себе показує Драйпер, хоча є мінус — понижена врожайність, але ягода преміумякості: тверда, смачна. Йому краще, де немає морозів, на Балканах, у Нідерландах. Для Одещини, Вінниччини, Чернівецької та Львівської областей я раджу сорт Сієрра — доволі смачна ягода, навіть нестигла вона вже солодка. Із середніх сортів на піщаних ґрунтах добре себе показує Чандлер. Це більше десертна ягода, і не дуже підходить для тривалого зберігання. На Волині добре себе показує Нельсон, який потребує багато поливу. З новіших сортів я признаю Ліберті, але він не витримує пізніх весняних заморозків, а у південних регіонах може давати дрібну ягоду. Щоб цього не сталося, треба давати полив по листу та ягоді мікросплінклерами перед збором. Ліберті добре зберігається у холодильнику до 1,5 місяця. Це важливо, коли просіла ціна, і треба притримати ягоду. З пізніх сортів я поки що не бачу в нас заміни Еліоту. Це сорт кисліший за інші, і його треба трохи більше потримати на кущі, щоб він набув цукристості. Він достигає, як правило, на кінець серпня — початок вересня, але тоді починаються холодні ранки, роса, дощі, і цю ягоду вже важче збирати, якщо ти не маєш накриття на плантації».

Читайте також:  Світова селекційна компанія приєдналася до асоціації «Ягідництво України»