Збільшення податкового навантаження лише поглибить кризу у птахівництві

Останні два роки – 2019 і 2020 – птахівництво (і виробництво м’яса, і яєць) демонструє негативну динаміку виробництва і збитковість. Зважаючи на це, складно пояснити, на чому базувалося рішення виключити птахівників зі списку платників єдиного податку IV групи. У пояснювальній записці до проєкту закону № 5600 також немає аргументів. Ми не бачимо економічного підґрунтя у цьому рішенні – швидше за все, воно продиктовано якимись політичними мотивами.

Потрібно дивитися не лише на окремих учасників ринку птахівництва, а враховувати, що в галузі працює понад 400 підприємств, які мають основний КВЕД «Розведення свійської птиці». І для більшості з них виключення зі списку платників єдиного податку матиме фатальні наслідки.

Звичайно, багато хто може апелювати, що птахівники багато років отримували дотації. Так, але саме завдяки державній підтримці, завдяки приватним інвестиціям галузь досягла тих результатів, які маємо сьогодні.

Так, було суттєво збільшено виробництво, Україна ввійшла до багатьох світових рейтингів як експортер м’яса птиці та яєць. І, не зважаючи навіть на втрати виробничих потужностей на окупованих територіях, ми за короткий строк змогли відновити це виробництво. Але це вже історія.

Наслідки того, що галузь птахівництва збиткова вже два роки, для ринку кричущі: закрилося понад 30 підприємств із виробництва яєць, більше 9 підприємств із виробництва м’яса птиці. За два роки поголів’я птиці скоротилося на 11 млн голів. Виробництво м’яса птиці скоротилося на 40 тис. тонн з початку року, виробництво яєць – на 3 млрд штук, що становить чверть від обсягу виробництва у 2020 році.

Нині зріс імпорт на 20%. Вперше за роки незалежності у липні-серпні цього року ми імпортували харчові яйця з Білорусі.  

Звичайно, що подорожчання зерна, яке відбулося торік, зумовило значне зростання собівартості виробництва продукції птахівництва, а наші можливості з підвищення цін на внутрішньому і зовнішньому ринках досить обмежені.

Вже сьогодні ми розуміємо, що зниження цін на корми, навіть із рекордним цьогорічним урожаєм, не відбудеться. Ми бачимо ціни на електроенергію, на газ… Чи є в держави підстави підвищувати рівень оподаткування за таких умов? Зрозуміло, що ні – це лише поглибить кризу.

Якими можуть бути наслідки за ухвалення цієї норми? По-перше, зросте частка тіньового виробництва, використання готівки в розрахунках для зменшення бази оподаткування.

По-друге, ускладниться адміністрування податків, оскільки частина птахофабрик має в обробітку земельні угіддя, і діяльність на них залишатиметься на єдиному податку, аби якась частина виробництва була прибутковою, зберегти спрощену систему оподаткування. Їм просто доведеться виокремлювати птахівництво в окрему юридичну особу, і таким чином порушувати структуру виробництва.

По-третє, велике питання, чи зростуть податкові надходження від збиткового птахівництва. А от скорочення надходжень від єдиного податку у місцеві бюджети громад точно станеться. Тому що саме IV група є бюджетоутворювальною для місцевих громад, і найголовніше – сплата єдиного податку не залежить від того, чи збиткове підприємство, чи ні.

До того ж бізнес підтримує місцеві громади, розвиває соціальну інфраструктуру у селі. Мабуть, зі збільшенням оподаткування така підтримка зменшиться або взагалі буде зведена до нуля.

Будь-які податкові навантаження призводять до втрати бізнесом частини прибутку. У нашому випадку – позбавляють виробників можливості інвестувати у модернізацію, розширення виробництва. Це при тому, що з 2026 року Україна повинна перейти на європейські вимоги утримання птиці. Це означає, що 95% технологічного обладнання, яким користуються сьогодні виробники яєць, має бути замінено. У бройлерному виробництві скорочення поголів’я приблизно на 30%. За нашими підрахунками, за ці чотири роки галузь повинна інвестувати близько $1 млрд, щоб вийти на показники виробництва, які маємо сьогодні. Де брати ці кошти – знову ж таки питання, бо підвищується оподаткування, держпідтримка мінімальна.

Чи зростатимуть ціни на м’ясо птиці, на яйце? Ми передбачаємо, що так. Враховуючи навіть те, що удвічі збільшиться нормативна грошова оцінка землі (якщо таке рішення ухвалять), це потягне за собою певне зростання цін на продукцію рослинництва.

Законопроєкт № 5600, окрім іншого, порушує загальні принципи державної підтримки сільського господарства і Податкового кодексу. Фактично він створює відмінний підхід до окремих галузей: у сільському господарстві одна галузь оподатковуватиметься інакше. Чим птахівництво відрізняється від виробництва свинини чи яловичини? Вони також мають ферми на земельних ділянках, з яких розраховується єдиний податок. Гадаю, що птахівництвом справа не обмежиться, і перспективи для інших галузей тваринництва також можуть бути невтішними.

Виключення птахівників із платників єдиного податку IV групи робить галузь непривабливою – мало хто захоче вкладати кошти в її розвиток. Я знаю десяток підприємств сьогодні, які продаються – люди хочуть вийти з цього бізнесу. Просто ніхто не купляє, бо знають, що це – збитковий бізнес.

Сьогодні влада у багатьох країнах намагається підтримати власного виробника через зменшення податкового тиску, виплату дотацій. У нас же все навпаки. Але я не знаю прикладів у світовій практиці, коли збільшення податкового навантаження стимулювало виробництво, розвивало бізнес.

На нашу думку, ця норма передусім шкодитиме малим і середнім підприємствам галузі, оскільки вони не такі ефективні в адмініструванні податків. Великий бізнес, гадаю, зможе якось трансформуватися і вийти з цієї ситуації.

Підприємствам, які мають землю в обробітку, гадаю, простіше закрити тваринницький бізнес і продавати зерно на експорт.

Тому ми сподіваємося, що здоровий глузд народних депутатів переможе і вони не підтримують цю норму.