Які ринки пріоритетні для експорту молочних продуктів
Ми бачимо дуже позитивні моменти для українського молочного сектору загалом і експорту зокрема. Вони ґрунтуються не просто на якихось бажання чи патріотизмі, а на тому, що ми маємо дійсно крутих виробників молока, переробників і експортерів. Вони швидко вчаться і хочуть заробляти, робити якісний продукт.
Україна вже працює у ключових регіонах імпорту молочних продуктів, і ми виділили перспективні країни в кожному з них. Але спочатку схарактеризуємо в цілому ці регіони.
Східна та Центральна Європа + Молдова. Останніми роками країни ЄС стали перспективним напрямком експорту української молочної продукції. Європейські країни нам цікаві передусім з точки зору встановлення партнерства, стабільних відвантажень, стабільних фінансових відносин і стабільної логістики.
Ми можемо збільшити темпи постачань цікавих для європейських споживачів товарів із доданою вартістю. Особливо перспективні країни Східної Європи: вони мають більший потенціал імпортувати нашу продукцію, в тому числі з доданою вартістю, споживачі тут мають гроші. Ще один плюс ‒ логістика, яка дозволяє підтягнути свіжу категорію (кефір, йогурт, кисломолочний сир). І вже зараз експорт цих позицій до Європи зростає.
Серед загроз для експорту в європейському напрямку можна назвати теоретичну ймовірність відновлення квот наступного року, а також високу конкуренцію на ринку.
Кавказ і Середня Азія. Це ‒ традиційні ринки, де Україна була присутня завжди, особливо останні 20 років. Тут діють умови вільної торгівлі. На жаль, російська агресія ускладнила логістику, і ми тут можемо покладати надії лише на високомаржинальні товари, які покривають витрати на доставку.
Споживчий потенціал на цих ринках не вичерпаний і має непогані перспективи. Хоча є відчутний конкурентний тиск із боку російської молочної продукції в регіоні, але все ж сподіваємося найближчими роками побачити нашу перемогу і на цьому молочному ринку.
Наступні три ринки ключові для глобального молочного експорту: Близький Схід і Північна Африка (MENA); Північна Азія; Південно-Східна Азія. Для вітчизняних експортерів вони вже знайомі.
MENA. Дуже специфічний і складний ринок, але водночас перспективний. Так, тут зростає споживання молочних продуктів. До того ж саме цього року спостерігається імпортна активність. І ще відносно зручна логістика. Серед загроз можна назвати геополітичні ризики та економічну нестабільність.
Північна Азія. Ми зосередилися лише на чотирьох країнах: Китай, Японія, Південна Корея, Тайвань. Цей напрямок цікавить усіх імпортерів, адже на Китай припадає чверть світового молочного імпорту. Додатковим бонусом у згаданих країнах Північної Азії є платоспроможність населення. Українські експортери присутні і в Китаї, і в Японії, і частково – в Південній Кореї.
Геополітичні ризики стосовно Китаю, Тайваню, економічна й демографічна стагнація, незручна логістика ‒ чинники ризики в цьому регіоні.
Південно-Східна Азія. Регіон, що швидко розвивається, має високий потенціал через збільшення населення й економічне зростання. Та через економічну нестабільність, тут, як і у випадку MENA, треба орієнтуватися на ситуацію в кожній країні та з обережністю вибирати партнерів. Хоча Україна активно експортує, особливо сухе молоко та сироватку, до держав Південно-Східної Азії.
Які країни в згаданих регіонах ми виділяємо як пріоритетні для експорту української молочної продукції?
Для Східної та Центральної Європи це ‒ Чехія, Словаччина, Румунія, Болгарія.
Для Середньої Азії й Кавказу ‒ Казахстан, Узбекистан, Азербайджан.
Для MENA ‒ Саудівська Аравія, Алжир, ОАЕ й Марокко.
У Північній Азії ‒ Китай, Південна Корея. В Японії нація старіє, й економічні показники, що дивно, падають.
У Південно-Східній Азії ‒ Малайзія, Індонезія, Філіппіни. В цілому цей регіон дуже цікавий з точки зору комодітіз і протеїнових продуктів, які в Україні в профіциті.
Через 10 років ми однозначно матимемо експортні обсяги молочних продуктів, які були раніше. Україна зможе посилити Європу, бути її частиною на внутрішньому європейському ринку, залучити туди свої продукти, які зацікавлять місцевих споживачів.
І так само посилити Європу на зовнішніх ринках. Бо прогнози для Європи – низхідні: через політичні, економічні чинники там очікується скорочення виробництва молока. Україна ж має можливості заповнити ці прогалини, до того ж без шкоди «зеленій політиці» Європи. Отже, ми закриватимемо і власні потреби в молочній продукції, і посилимо Європу на зовнішніх ринках. Іншого варіанту немає.