Виробникам птахівничої продукції слід розуміти, що перехід від антибіотиків до вирощування без них не буде простим і легким

За найгіршими прогнозами вже у 2050 році від інфекцій щороку помиратимуть 10 млн людей, тоді як сьогодні ця цифра сягає 700 тис. 

Нині у ВООЗ розглядають кілька сценаріїв подальшого стримування розвитку антибіотико-резистентності мікроорганізмів. Один із них — рекомендувати скоротити споживання м’яса людиною та максимально обмежити кількість білків тваринного походження у її раціоні. Китай уже звернув на цей шлях, рекомендувавши своїм громадянам знизити споживання м’яса до 40–70 г/добу, що вдвічі менше від реального показника сьогодні. 

Нещодавно Світовий банк підтримав запровадження ще одного механізму зменшення застосування антибіотиків у тваринництві — стягнення плати з боку споживачів ветеринарних препаратів за продаж антимікробних препаратів для нелюдського використання й скеровування цих коштів у глобальний фонд для стимулювання відкриття нових протимікробних препаратів і підтримки зусиль щодо збереження сучасних лікарських засобів. 

Медицина не стоїть на місці, хоч за швидкістю свого розвитку вона значно поступається швидкості мутації мікробів. Міжнародна група дослідників із Північно-Західного університету в Бостоні зробили прорив у пошуку нових антибіотиків. Вони виділили теіксобактин (teixobactin), що уражає не білки інших мікроорганізмів, а їхні клітинні оболонки (точніше ліпіди-прекурсори, з яких ці клітинні оболонки створюються). Виробити резистентність до нього буде неможливо, бо мішені теіксобактину — речовини небілкові. 

Окрім винайдення нових антибіотиків є ще низка цікавих досліджень, спрямованих на розробку способів боротьби з патогенними мікроорганізмами. Знищити бактерії, що несуть хворобу чи смерть, можна за допомогою спеціального бактеріофага. Тобто визначивши штам патогенного мікроорганізму, йому можна підібрати вірус, який знищить цей патоген. Звичайно, для цього треба провести низку досліджень і витратити трохи часу, проте результат такого лікування буде безпечним. 

Однак виробникам птахівничої продукції слід розуміти, що перехід від антибіотиків до вирощування без них не буде простим і легким. Фермеру вже сьогодні потрібно замислитися й дбати про сучасно обладнані приміщення для утримання птиці, біобезпеку, хорошу вентиляцію, професійних працівників тощо. А що ми бачимо сьогодні? Багато фермерів вирощують птицю в аварійних приміщеннях, що залишилися від розвалу радянських колгоспів, і в них ні про гігієну тварин, ні про вирощування без антибіотиків — не йдеться. По-друге, виробники в гонитві за дешевою робочою силою тримають у себе некваліфікованих працівників замість того, аби платити гідну зарплату досвідченим ветеринарам, технологам, пташницям, які масово виїжджають за кордон. 

Чи виявиться український фермер готовим до ведення птахівництва без антибіотиків — покаже час. Однак уже потрібно розуміти, що хоча антибіотики у свій час врятували людство від масового вимирання через інфекційні хвороби, наразі вони можуть знищити його через безвідповідальне застосування. Ми знову повертаємося у світ, де панують мікроорганізми, що більше не підвладні людині.