Тваринництво

За лікування діареї в телят враховують чутливість збудника до антибіотиків

Серед найпоширеніших бактерій, які спричиняють діарею в телят, ‒ E. coli (найуразливіші телята 1-7-добового віку); Salmonella spp. (найуразливіші телята старші за 7-добовий вік); Clostridium perfringens (найуразливіші телята 1-20-добового віку й старші); Yersinia enterocolitica; Bacillus cereus; Chlamydophila psittaci; Clostridium difficile.

Про це пише журнал The Ukrainian Farmer.

Найпоширенішими є кишкова паличка та Salmonella spp. Проте E. coli спричиняє не лише колібактеріоз у телят, а й мастити й ендометрити в корів. Тому часто останні стають джерелом інфекції для телят. До того ж у телят захворювання супроводжується профузним проносом, інтоксикацією, зневодненням і виснаженням організму. Часто закінчується сепсисом і загибеллю тварин.

Вирішальне значення в поширенні патогенних форм кишкової палички мають неповноцінна годівля й неправильне утримання корів під час тільності; порушення санітарних вимог під час отелення; затримка у випоюванні молозива телятам і його низька якість.

Непатогенні типи E. coli входять до складу корисної мікрофлори шлунково-кишкового тракту. Тому під час лабораторної діагностики треба обов’язково враховувати чинники патогенності кишкової палички.

Відомо понад 250 серотипів і понад 700 антигенних підтипів ешерихій, із яких понад 30 ‒ патогенні для телят. Саме тому за специфічної профілактики треба враховувати серотип і адгезивний профіль збудників. Адже часто неефективність вакцинації пов’язана з невідповідністю сероваріантного складу вакцинних штамів із епізоотичними, які циркулюють у тваринницьких господарствах України.

У лікуванні діареї треба враховувати чутливість збудника до антибактеріальних препаратів. За результатами досліджень, у виділених від хворих на діарею телят епізоотичних культур E. coli спостерігали високу резистентність до тетрацикліну (73,7%), стрептоміцину (73,7%), амоксициліну (68,4%), окситетрацикліну (63,2%), доксицикліну (52,6%), цефалексину (42,1%).

Найвищу антимікробну активність до E. сoli мав офлоксацин (р<0,05): чутливими до нього були 42,1% культур, помірно чутливими ‒ 57,9% культур E. coli. Хлорамфенікол ‒ 11%, колистін ‒ 30%, цефтіофур ‒ 15%.