Сівозміна рятує там, де не можуть впоратися ЗЗР

За понад десять років застосування технології no-till у нас повністю змінився видовий склад шкідників та бур’янів. Посприяли цьому й кліматичні зміни. Тож систему захисту посівів доводиться постійно вдосконалювати, і там, де не можуть впоратися ЗЗР, рятує сівозміна.

Наприклад, раніше частка озимого ячменю у структурі посівних площ у нас становила 15%, а цього року – лише 3%. Хоч це культура нашої зони, у якийсь момент виникла проблема боротьби зі злаковими бур’янами: ефективного гербіциду, який боровся б з ними без шкоди для посівів, наразі немає. Та й ціна на цю культуру помітно просіла.  

Щодо озимої пшениці – в останні роки з’явилися хороші гербіциди для роботи з цією культурою, втім, боротися з егілопсами украй складно, бо ці бур’яни є далекими «родичами» пшениці.

Разом з тим господарювання у зоні ризикового землеробства вимагає поступової відмови від не посухостійких культур і збільшення натомість площ під озимим клином, щоб в умовах посухи захопити максимум осінньо-зимової вологи. Тому ми вирішили ввести у сівозміну озимий ріпак. Ним фактично замістили кукурудзу, частково ярий горох і озимий ячмінь.

Від вирощування кукурудзи, яка раніше в господарстві займала 25% площ, відмовилися після кількох неврожаїв. У 2017 році кукурудза в нас вимерзла, у 2018-му не вродила через сильну посуху і ми поступово почали відмовлятися від неї, а вже цього року посіяли лише для пайовиків. Горох у нас теж займав раніше 25%, втім, через несприятливі погодні умови та зниження ціни посіви цієї культури скоротили на 60%.

Озимий ріпак, під який ми вперше відвели чималу частку площ, наразі показав себе як дуже цікава й динамічна культура, адже в його розвитку щодня видно зміни – він має інтенсивні процеси росту. Та і тут є свої нюанси.

Озимий ріпак ми на початку серпня одразу після дощу, тож сходи отримали вчасно. Втім, культура одразу піддалася великому напливу шкідників, тому поблизу більше ніхто ріпак не сіяв. Тож, щоб підготувати його до зимівлі, довелося зробити кілька поспіль обробок ЗЗР. Найбільше посівам шкодили підгризаюча совка. Її особливість у тому, що вдень вона ховається, а рослини пошкоджує вночі, тож обробляти посіви треба у цей час доби. Крім того, період її шкодочинності дуже розтягнутий, а дія препарату становить 3-5 днів. Тож проти цих шкідників довелося зробити аж чотири обробітки.

Також у нас на ріпаку з’явився червононогий кліщ. Проти нього зробили один обробіток, втім, на тих незначних ділянках, де він встиг пошкодити посіви, загибель була 100%-ва.

Надалі площі під озимим ріпаком у нас залежатимуть від того, скільки ми цього року на ньому заробимо, а поки що основна його функція у нашому господарстві – «полікувати» поля від деяких шкідників та бур’янів.