Розвиток свинарства під час утрудненої торгівлі зерновими
Україні потрібно вчетверо збільшити поголів’я, що буде вирощуватися за найнижчою собівартістю у світі.
Ситуацію можна вирівняти завдяки генетиці, кормам, обліку й менеджменту. Коли війна закінчиться, корми подорожчають. Україна включиться в міжнародні ринкові процеси – потрібно, щоб ми залишилися в топі, насамперед через ефективність і собівартість в галузі, як це вже відбулося в нашому птахівництві.
Не варто боятися надлишку свинини і хвилюватися, що 2024 року ціна на свиней обвалиться.
Свинарство понад рік забезпечує 200% рентабельності інвестицій. Це гарний варіант і для бізнесу, і для держави, яка відчуває проблеми зі збутом продукції рослинництва. Це – один із небагатьох шляхів вирішення ситуації з блокуванням експорту зернових – створення внутрішнього ринку збуту.
Щоб зайти в цей бізнес, на одну свиноматку зі шлейфом потрібні інвестиції у розмірі 5-6 тис. євро. В цю суму входить будівництво нових приміщень, закупівля обладнання й генетики – капітальні інвестиції, які потрібно зробити для започаткування бізнесу.
Одна свиноматка та її потомство споживатиме близько 10 тонн зерна на рік, вирощеного на 1 га землі. Далі кожен може порахувати з огляду на власний земельний банк реальність нарощування поголів’я. За два роки витрачені 5-6 тис. євро на свиноматку повернуться.
До війни собівартість свиней була 30-35 грн/кг, а ціна реалізації – 45-50 грн/кг. У 2022 році через блокування експорту зернових ціни на корми впали в рази: наприклад, на пшеничні висівки вп’ятеро, на соєву макуху й соняшниковий шрот – удвічі-втричі, на зернові – вдвічі.
Водночас у липні 2022 року світові ціни на свиней і свинину підвищилися вдвічі. В Україні собівартість свиней була менше 20 грн/кг. Зараз вона зросла до 25-30 грн/кг, а ціна реалізації – до 85 грн/кг. Свині виростають за шість місяців. Тобто за рік на свинокомплексі буде два обороти поголів’я.
Візьмемо максимальну собівартість, що мала б бути без перевитрат – 35 грн, а реалізацію 85 грн/кг і два обороти виробництва за рік, то рентабельність підвищилася за час війни до 300%.
Варто згадати про перспективність співпраці галузей свинарства та виробництва біоетанолу.
Україна експортує кукурудзу для виробництва біоетанолу на рівні 7-8 млн тонн до низки країн, зокрема до Китаю. Після виробництва біоетанолу там відходи – спиртову барду – згодовують свиням, і в такий спосіб отримують додану вартість і знижують собівартість свиней. Що нам заважає зробити так само?
Природно за блокування експорту зернових, дорогої логістики переробляти зерно на біоетанол, який можна експортувати, отримувати на ньому додану вартість і дешеву свинину. Свинина стане критично дешевою, якщо ми використовуватимемо відходи виробництва біотетанолу й інших галузей харчової промисловості.
У такий спосіб можна створити ще кілька доданих вартостей всередині країни й експортувати замість зерна спирт, свинину, м’ясні вироби і сукупно, навіть без біоетанолу, принести в держбюджет України 6 млрд євро доданої вартості щороку. І вдвічі більше з біоетанолом.