Точка зору

Про реалії, техніку й потенціал

Сергій Зозуля
власник ФГ» Зозуля» (Черкаська обл.)

Головні завдання зараз – підготовка господарства до зими та завершення обробітку ґрунту. Наразі виконуємо оранку. Деякі площі після соняшника задискували й обробили глибокорозпушувачем замість плуга на глибину 50 см. Так робимо вже 5-6 років. Глибоке розпушування акумулює більше вологи та дозволяє зруйнувати ущільнення, що утворюються після оранки на глибині 30-35 см. Цього року осінь дуже волога, що не характерно для нашої зони, але це дуже добре. Завдяки глибокому розпушуванню в нижні шари ґрунту потрапить більше вологи.

Осіння посівна пройшла непогано. Були сприятливі погодні умови для сівби ріпаку. За нашою технологією перерва у часі між оранкою та сівбою не перевищує 2 год. Оскільки ця осінь не лише волога, а й аномально тепла, то нам навіть довелося гальмувати стрімкий ріст ріпаку. Деякі препарати прибрали, натомість придбали інші, досить дорогі, що регулюють ріст рослин. Це дуже важливо, бо якщо ріпак переросте перед входженням у зиму, то для нього – це просто смерть. Посіяли також озиму пшеницю по ріпаку та соняшнику. Скрізь отримали прекрасні сходи.

За минулий рік озима пшениця через посуху дала лише половину від планової врожайності – 4,5 т/га замість 8 т/га. Сподіваємось цього року буде краще. А от озимий ріпак мав рекордну врожайність – близько 4,8 т/га. По соняшнику отримали середні показники – 3,7 т/га. Досить невеликий врожай кукурудзи. Взагалі ця культура сьогодні для нас стала нерентабельною. Раніше на неї припадало 50-60% у нашій структурі посівних площ, бо і врожайність була хороша, і ціна добра. Ба більше, маємо власний сушильний комплекс. Утім, у сучасних реаліях, зокрема, з ускладенням експорту, її рентабельність впала. Крім того, в нашому районі з’явився дуже потужний шкідник – західник жук або діабротика, що спеціалізується саме на кукурудзі. Відтак, якщо раніше кукурудза була в нас монокультурою й ми сіяли її на одному полі 2-3 роки поспіль, то зараз вже треба робити сівозміну й повертати на те саме поле хоча б за 3-4 роки. Через всі ці обставини навесні ми значно скорочуємо посівну площу під кукурудзою – до 10-12%.

Щоб сушити зерно ярих культур, придбали потужний генератор – на 160 кВт. Адже електроенергію зараз вмикають усього на кілька годин, натомість вимикають на 5-6 год поспіль. Тому останнім часом живлення маємо сумарно лише 4-5 год на добу. Під час блекауту мали відключення на півтори доби. Після цього генератор тепер працює щодня близько 19 годин. Тому діяльність нашого господарства вимкнення не зупиняють. Але із застосуванням генератора значно зростає собівартість сушіння, а зрештою – кінцевого продукту. Якщо 1 кВт коштує близько 7 грн, то зараз цей показник можна помножити на 3-3,5, й отримаємо 21-25 грн за 1 кВт. Так, якщо раніше зняття 1 тонно-відсотка коштувало 150-200 грн, то зараз сягатиме 300 грн, а можливо й більше.

Наш генератор наразі завантажений на 30%, тому можемо виконувати будь-які роботи. Частково займаємося дефектуванням і ремонтами техніки.

Також думаємо про закупівлю насіння й добрив. Зокрема, необхідно придбати азотні добрива, оскільки вирощуємо азотофільні культури – пшеницю та ріпак. Без азоту врожаю цих культур не отримаєш, хіба якийсь мінімальний. Зрозуміло, що через подорожчання добрив, зменшимо обсяг внесення на 30-40%, але ріпаку все ж потрібно дати хоча б якусь кількість азоту та сірки. Й так само пшеницю необхідно навесні підживити, дати їй старт, щоб вона могла розкрити свій потенціал.