Про лімітуючі фактори та головні складові хорошого врожаю овочевих культур

Потенційна врожайність сучасних сортів і гібридів овочевих культур доволі висока, однак фермери непоодиноко скаржаться на низькі результати. Нинішній рік був для аграріїв особливо складним. Наприклад, за потенційної врожайності цибулі ріпчастої 100–110 т/га великі промислові виробники отримали в середньому 80–90 т/га, а дрібні –– 60–65 т/га. Моркви відповідно: 90–100 т/га у великих господарствах, 70–75 т/га у дрібних за потенційної врожайності 110–120 т/га. Така ж тенденція спостерігалася стосовно буряків столових, томатів і перцю. Важливо, що це показники загальної врожайності. Що ж стосується товарної, то вона нижча приблизно на 30–35% –– аж настільки. Тобто, за врожайності цибулі ріпчастої 80–90 т/га великі виробники отримали товарної цибулі на рівні 65–75 т/га, а дрібні –– ще менше.

Причини такої ситуації в різних регіонах різні, але переважно справа в неправильно побудованій схемі живлення і схемі захисту рослин. Багато господарств пропустили появу хвороб, пізно їх розпізнали, невчасно (іноді через несприятливі погодні умови) обробили посіви засобами захисту. Як наслідок, було втрачено врожайність і якість. Через це значну частину продукції не можна було закласти у сховища, бо вона виявилася неготовою до зберігання. Саме тому фермеру важливо розуміти, як готувати врожай до зберігання ще в полі, як профілактувати хвороби, що робити, коли початок поширення патогенів пропустили. Те саме стосується боротьби зі шкідниками.

Щодо системи живлення. Є достатньо інформації про орієнтовні норми живлення рослин. Але це загальні схеми: велике питання, чи підійдуть вони саме вашому господарству. Важливо, знову ж таки, знати, які в господарстві ґрунти, яка вода: лужна, нейтральна чи кисла, і як зробити воду оптимальною для використання. Від цього залежить, як спрацюють добрива, засоби захисту рослин тощо. А значить, залежить і майбутній урожай.

Коли ми говоримо про методи та засоби захисту рослин, варто пам’ятати, що один препарат не може врятувати рослину й забезпечити високу якість урожаю. Треба використовувати всі методи: механічні, біологічні, а коли економічний поріг шкодочинності перевищений –– хімічні. Важливий нюанс: не можна ставити на перше місце серед передумов високої врожайності регулятори та стимулятори росту рослин. Їх застосовують після того, як усе інше враховано.

Ще один важливий фактор –– забезпеченість рослин певним рівнем вологи у ґрунті й повітрі. Деякі регіони України страждають від катастрофічних посух, нерівномірності опадів тощо. Нинішнього року весна була екстремальною: у першій декаді квітня майже на всій території України спостерігалася посуха, і лише в деяких регіонах випало від 1 до 3 мм опадів. Рослинам потрібен стартовий запас ґрунтової вологи, щоб дати сильні сходи і протистояти подальшим випробуванням. За цих умов у виграші ті, хто може забезпечити зрошення ще до посіву насіння або висаджування розсади. Навіть якщо в господарстві передбачається полив протягом вегетації, надзвичайно важливим є саме стартовий період.

Звісно, зрошення потребує інвестицій. Якщо можливості для його облаштування немає, можна використати сучасні методи, які допомагають затримувати вологу в ґрунті, а також акумулювати її в тканинах рослин.