Планую зробити мінітрактор на сонячних батареях і роботизований агрегат для прополювання доріжок та міжрядь

У 1998 році я змайстрував свій перший мінітрактор. Коробка –  від ГАЗ-51, задній міст взяв із ГАЗ-53, колеса та списаний чотирициліндровий двигун – із військової електростанції 4-ЧА. Зараз цей мінітрактор стоїть як музейний експонат, адже без валу відбору потужності його мало де використаєш.

Далі був мотоблок на сонячній батареї, зручний та комфортний у роботі: без вихлопу, без шуму. Заряду акумуляторів вистачало на 1–2 години роботи. Під час перерв у роботі мотоблок розвертав до сонця, щоб панель була перпендикулярна променям, так вона видавала до 8 ампер зарядного струму. Зарядом керував контролер, який вимикав батарею після повної зарядки акумуляторів. Вночі мотоблок можна було заряджати від електромережі, бо вранці та у вечірні години сонце дає недостатньо енергії. За робочий день мотоблока (приблизно 4 години) можна було просапати 20–30 соток.

Зараз я мотоблок розібрав, планую зробити мінітрактор на сонячних батареях. Він буде більш потужним порівняно з мотоблоком. На тракторі можна буде обробляти (прополювати) за годину до 30 соток. Без підзарядки цей агрегат зможе працювати до двох годин без перерви, потім потрібна невелика перерва для підзарядки акумулятора.

Рама для нього вже зварена, є задній міст у комплекті з колесами. Електродвигун хочу поставити потужністю 3 кВт на неодимових магнітах з керуванням обертами через контролер. Цей двигун має високий ККД та менше гріється у спекотну погоду. Його забезпечуватимуть сонячною енергією 4 сонячні батареї загальною площею 6 кв. м. Вони стоятимуть на окремій підвісці, виконуючи роль даху трактора та ховаючи оператора в тіні від спекотного сонця. Потрібна саме окрема підвіска, бо якщо раму із сонячними панелями жорстко закріпити, то вони будуть руйнуватися від вібрації. Тут потрібне амортизуючи демпферне кріплення.

У майбутньому хочемо зробити роботизований агрегат, який би прополював доріжки та міжряддя між культурами. Чаклуємо над проектом разом із сином. Син розробляє програмне забезпечення, я –– механічну частину. Роботу цього робота забезпечуватимуть нейронні мережі. Навігація здійснюватиметься через супутники. У пам’ять занесемо координати поля, щоб агрегат не поїхав до сусідів, а також базу даних для розпізнання культурних рослин та бур’янів, яка буде наповнюватися поступово. Робот підтримуватиме зв’язок з Інтернетом, де вже є готові бази фотографій та описів культурних рослин і бур’янів, тож він спочатку працюватиме повільно. А потім, коли запам’ятає рослини й навчиться їх розрізняти, то буде обробляти до 10 соток за годину.

Бур’яни агрегат спалюватиме лазером, коли програма визначить, що це небажана рослинність: наводитиме лазер на основу стеблинки й перепалюватиме її. Робот матиме лазер потужністю 1–2 Вт і сонячну батарею потужністю 30 Вт. Це лазер, що використовується для гравіювання. Його потужності вистачить для знешкодження бур’янів, сам прилад буде невеличкий – до 15 кг. Матиме три колеса, тож їздитиме в будь-яких напрямках. Контролер управління забезпечуватиме зв’язок із нейронними мережами, які будуть задавати приладу алгоритм поведінки.

Ми вже попередньо порахували наші витрати на створення агроробота: вони становитимуть у межах 30 тис. грн плюс наша праця. Тобто про захмарні витрати тут не мовиться.

Я раджу початківцям: будьте допитливими, ризикуйте (але обережно), не бійтеся складних завдань і сміливих рішень. Як говорить приказка: «Очі бояться, а руки роблять». Сучасні технології дають можливість реалізувати багато цікавих технічних рішень, треба цим користатися!