Точка зору

Підприємства не знають, де взяти кошти на модернізацію виробництва згідно з принципами НАССР і що їм взагалі робити

Лариса Старікова
координатор Аналітичного центру Аграрного союзу України
Поділитись:

Розроблення самоврядного галузевого документа суттєво зекономило б кошти підприємств та галузі.

Лариса Старікова

Запровадження процедур, заснованих на принципах НАССР, є обов’язковим як в Україні, так і в країнах ЄС. Цього вимагає і Закон України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», а норми законодавства не можуть бути поставлені під сумнів, і регламент ЄС №852/2004, вимоги якого також не може проігнорувати виробник. Невиконання вимог законодавства має для виробника лише один «економічний» наслідок — усунення з ринку. Тобто повний економічний крах. У нас поки що питання стоїть не так жорстко, як в ЄС. 

Інша справа — економічні чинники, які надають можливість узгодити технологічні й управлінські процедури підприємства з принципами НАССР. «Висмикування копійки» з обігових коштів для проведення на підприємстві робіт згідно з НАССР може виявитися недостатнім або навіть критичним. До речі, коли у світі приймають законодавство, завжди визначають джерела ресурсів для його запровадження в життя. Перший регламент Верховної Ради України передбачав таку саму процедуру й у нас. Але потім це все змінилося, і тепер ми не маємо ні традиції, ні звички думати про те, як виконуватиметься ухвалене законодавство. Тож вимоги по НАССР поставлені, фінансово-кредитна система традиційно буксує, а підприємства не знають, де взяти кошти на модернізацію виробництва згідно з принципами НАССР і що їм взагалі робити. Звідси і розмови про те, варто чи не варто запроваджувати НАССР. 

Для модернізації виробничих процедур відповідно до принципів НАССР потрібні інвестиції. Десь більші, десь менші, але в будь-якому разі це додаткові кошти. Які, до речі, є меншими, якщо для проведення відповідних робіт наймається стороння, вузько спеціалізована організація. 

Питання впровадження принципів НАССР напряму пов’язано з інвестиційним кліматом. Ми всі знаємо, що на краще ситуація тут у нас не змінюється десятиліттями. Отже, варто звернути увагу і влади, і суспільства як на безвідповідальне законотворення, так і на глобальну втрату конкурентоздатності харчової промисловості внаслідок фінансової неспроможності підприємств запроваджувати НАССР. 

Птахофабрикам слід згуртуватися навколо громадської організації, наприклад, нашої — ГО «Аналітичний центр АСУ». Організація б взялася розробити методичні настанови щодо галузевих процедур НАССР за типовим планом. 

Це відповідає і принципам ринкового контролю, який поширений у світі, і нормам вітчизняного законодавства. Зрештою, саме розроблення самоврядного галузевого документа суттєво зекономило б кошти підприємств та галузі. І це єдине, що можна сказати про економічний аспект запровадження НАССР. 

журнал «Наше Птахівництво», липень 2020 року

Усі авторські права на інформацію, розміщену у журналі “Наше Птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій згідно із Законом України «Про авторське право та суміжні права».
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями