Агрономія
Головне:
Точка зору

No-till: п’ять табу агронома

Євгеній Канарейкін
керівник СФГ «Істок» (Київська обл.)
Поділитись:

Для покращення структури ґрунту необхідні всього три речі: розуміння проблеми, гроші і час. Так, складові структурованого здорового (ідельного) ґрунту, за Нілом Кінсі, – це насиченість основами в оптимальному співвідношенні: кальцій – 60-70%, магній – 10-20% (сума кальцію і магнію має становити 80%), калій – 3-5%, водень – 10-15%. Також необхідна оптимальна кислотність ґрунту – для більшості рослин  pH= 6-6,5 , а вміст гумусу – 5,1%.

На моє переконання, аби отримати здоровий структурований ґрунт, втручання зовні повинно бути мінімальним, і тоді половину роботи за нас зробить природа. Наше завдання – створити для цього оптимальні умови, а найпростіше це зробити, застосовуючи технологію no-till.

Перший союзник агронома, що працює за нульовою технологією – ґрунтова фауна. Аби no-till працював, необхідна правильна сівозміна, бо якщо з точки зору класичного землеробства сівозміна – це чергування сільгоспкультур, то з точки зору no-till – це чергування коренів.

У нас, наприклад, половину посівних площ щороку порівну ділять пшениця і соя, адже в комплексі ці культури дають найкращий баланс азоту і вуглецю у пожнивних рештках, що є дуже важливою складовою оздоровлення ґрунту. А крім обов’язкових 25% сої в сівозміні ми щороку здійснюємо підпокривний або пожнивний посів люцерни чи конюшини.

Наприклад, торік вирощували кукурудзу на двох сусідніх полях з однаковим агрофоном за ідентичною технологією. На першому полі гумус 2,4%, на другому – 2,5%. На першому полі попередником кукурудзи був соняшник, на другому – пшениця та пожнивна конюшина. За весь період вегетації на першому полі кукурудза отримала 75 кг діючого азоту, на другому – 55 кг. Так, після попередника соняшнику урожайність кукурудзи становила від 4 до 5 т/га, залежно від гібрида і ФАО, а на полі, де попередником була пшениця і підсіяна конюшина, – 8 т/га. Таку різницю врожайності, я вважаю, зумовили два чинники: по-перше, на другому полі позитивно спрацювала конюшина як попередник, по-друге: соняшник – не найкращий попередник для кукурудзи.

Крім того, як показує досвід,  технологія no-till  якнайкраще забезпечує накопичення і збереження вологи в зоні розташування коренів рослин. Щоправда, аби no-till спрацював якнайкраще, ми маємо п‘ять табу:  

  1. Ніколи не використовувати калій у вигляді хлоридів, тому що це шкодить мікроорганізмам.
  2. Ніколи не вносити азот одноразово більше ніж 40 кг/га діючої речовини, оскільки це наносить шкоди біоті, незалежно від форми азоту.
  3. Не сіяти бобові без інокуляції насіння.
  4. Ніколи не залишати пожнивні рештки без внесення додаткового азоту і  біологічних деструкторів.
  5. Максимальне втручання в грунт  – це сошник сівалки. Сошник  однодисковий і з мінімальним кутом атаки.

І ще один важливий момент «безпеки» технології – ми щороку робимо захисні смуги  всіх наших полів: оборюємо та обходимо по периметру «Рубіном» у два сліди, аби «доброзичливці» не змогли докинути сірник або недопалок на поле, бо тоді весь наш no-till «коту під хвіст». 

І ось наочний приклад, що no-till працює у сенсі отримання здорового структурованого грунту: торік 4 травня у нас випала рекордна кількість опадів за останні чотири роки – 40 мм за дві години. І коли в сусідів ще 3-4 дні на полях стояли калюжі, ми вже на наступний день  досівали соняшник.

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ