М'ясо птиці: виробляй і експортуй
У нинішніх складних умовах є й моменти, що вселяють оптимізм. Насамперед птахопідприємства продовжують працювати. Отже, ми вистояли, стали більш конкурентоздатними, сильнішими. Гадаю, що після завершення війни ми отримаємо значний бенефіт від цього.
Я переконаний, що в українських виробників м’яса птиці – величезний експортний потенціал. Навіть та девальвація гривні, що сталася, з точки зору валютної собівартості заощадила нам відчутну частину затрат на виробництво м’яса птиці.
З урахуванням відтоку населення ми не маємо повного уявлення, скільки виробляємо м’яса птиці, скільки Україна споживає, яка динаміка і перспектива. Ми не відчуваємо балансу. А перевиробництво може зіграти злий жарт із ціноутворенням.
Тому в такій непевній ситуації необхідно експортувати і ще раз експортувати. Цьому сприяють і країни-партнери, і відкриті ринки значної кількості арабських країн.
Ще один вагомий чинник – розкішна вітчизняна кормова база. Ми маємо власну зернову групу, білкову групу, всі рослинні олії, які можемо використовувати, забезпечуючи птиці необхідні рівні протеїну й енергії. При цьому обсяг імпортованих кормових компонентів – некритичний.
На мою думку, наш обсяг експорту зернових має скорочуватися. Для економіки важливо глибше перероблення зернової групи. Маємо максимально переробляти, виробляти яйце, м’ясо птиці, хліб, макарони тощо, і на зовнішні ринки постачати вже продукти переробки з доданою вартістю, більшою маржинальністю. Тим самим забезпечуючи і більшу кількість робочих місць у державі.
Також сьогодні об’єктивно є чинник, який, можливо, не дуже відчутний на внутрішньому ринку, – несправедлива ціна на українське зерно. Зважаючи на проблемний експорт, обмеженості й подорожчання логістики, ціна занизька. Гадаю, це питання буде актуальним і наступного року, якщо не відбудеться повного розблокування Чорного моря.
Та ми використовуємо цю сировину у нашому виробництві, а, отже, маючи її задешево, можемо тримати невисоку собівартість виробництва і м’яса бройлера, і яйця. А тоді конкурувати з цією невисокою собівартістю на експортних ринках.
Якщо в птахофабрик є можливість нарощувати виробництво, я вважаю, це треба робити і – відразу експортувати, аби не перевантажувати внутрішній ринок і вести цінові війни.