Ми торік отримали середній урожай картоплі 23 т/га, а в цьому році на поливі –– від 60 до 70 т/га

У 2005 році ми змушені були зайнятися сільськогосподарською діяльністю через нестачу якісної сировини. Коли почали робити модифікований крохмаль для кондитерської промисловості, то 9 років билися над його вдосконаленням. Нічого не виходило, поки не почали експериментувати з різними сортами картоплі. Так шляхом проб і помилок визначили сорти, які дають якісний продукт. Але якісної сировини не вистачало. У 2005 році почали вирощування картоплі з 80 га, доходили до 300 га, а зараз вирощуємо 115 га, із них 78 га на крапельному зрошенні.

Крім картоплі, вирощуємо 30 га зернового гороху, для сівозміни –– зернові та олійні культури. На сьогодні обробляємо 900 гектарів землі.

Якщо ми торік посадили 237 га картоплі й отримали середній урожай 23 т/га, то в цьому році на поливі отримуємо врожай від 60 до 70 т/га. Для порівняння: на богарі сорт Беллароза дав цей рік 30 т/га, Ред Леді –– 26 т/га. Цифри говорять самі за себе.

У нас води йде від 30 до 50 кубів на гектар за один полив, поливаємо приблизно годину. Воду качаємо із річки Снов. Крапельний полив обрали, бо, по-перше, він більш економний, у 5 разів зменшуються витрати води порівняно з дощувальними машинами. Вода витрачається раціонально, адже під час дощування волога інтенсивно випаровується, а рослині з того користі майже немає.

По друге, крапельне зрошення забезпечує точну локалізацію зони поливу, адже вода потрапляє в прикореневу зону рослини, не заливаючи міжряддя.

По-третє, за крапельного поливу відсутній ризик опіків листя від крапель. Коли влітку температура під сорок градусів і ви ллєте зверху на рослину воду на пекучому сонці, то можна пошкодити листя.

У наступному році плануємо всю картоплю вирощувати на крапельному зрошенні. Якщо ми на богарі отримали максимально 30 т/га, а на зрошенні –– мінімум 60 т/га, то очевидно, що результати кращі на поливі. Цього року ми трохи затримались із монтуванням крапельної системи, а потім мали проблеми з дротяниками, які пошкодили крапельні трубки, тож частково їх довелося перекладати наново.

Сподіваюся, наступного року змонтуємо систему крапельного зрошення в більш стислі терміни. Хочемо трохи змінити технологію. Плануємо класти одну трубку на два рядки (тобто одну трубку на гряду), але щоб вона працювала з більшим навантаженням –– 1,2 л/год. Цього року трубки були прокладені по одній на кожен рядок, пропускна здатність –– 0,6 л/год. Також хочемо передбачити на комбайні під час збирання врожаю механізм для змотування трубки.

Колись на одному семінарі слухав голландського фермера. Той розповідав, що у них випадає 800 мм опадів за рік, але картоплю вони поливають, бо їй не вистачає вологи. Я запитав, який урожай вони мають. Відповідає: «40 тонн з гектара насіннєвої картоплі». У нас на богарі отримують насіння вдвічі менше, 23–25 т/га. І це не дивно, адже за 2019 рік у нас за вегетацію випало всього 150 мм. Хто заважає поливати українським фермерам? У нас поки достатньо води для поливу, але фермери не хочуть цим користатися.

Норм поливу для картоплі немає і не може бути, адже ґрунти різні, сорти –– теж різні, мають різну листкову поверхню. Приблизно можна орієнтуватися на транспіраційний коефіцієнт –– він показує, скільки води має спожити рослина, щоб сформувати 1 г сухої речовини. Наприклад, фермер хоче отримати врожай картоплі 50 т/га, у них –– 20% сухих речовин, тобто 10 т/га. Транспіраційний коефіцієнт у картоплі –– 440–550, тобто для формування 10 т/га сухої речовини потрібно приблизно 5 тис. кубів води на гектар.