Морози відкоригують ціну овочів борщового набору
Як і в усіх, сезон у нас стартував дуже важко, бо його початок збігся з першими місяцями повномасштабного вторгнення. Хоча, звісно, ми не так відчули війну, як Київська чи Чернігівська області. Посіяли, як і планували, чотири овочеві культури: моркву, столові буряки, цибулю і картоплю.
Моркви ми посіяли 30 га, столових буряків і цибулі по 15 га, а також посадили 20 га картоплі. Не наважилися розширити площі під овочами, хоча розуміли, що в країні буде дефіцит. Адже тоді ми б порушили усталені технологічні процеси і з більшої площі зібрали б той самий урожай. Вирішили працювати з площею, для якої мали достатньо робочих рук, добрив, насіння і пестицидів, щоб на 1 га досягти максимальних результатів.
Нам вдалося зберегти майже весь персонал, оскільки вирощування овочів нині – це частина продовольчої безпеки країни, влада це розуміє.
Погода істотної ролі не зіграла, оскільки в нас усі овочі на поливі.
Цибулю зібрали ще в серпні, нині завершуємо збирання моркви, столових буряків і картоплі. Ці овочі завантажуємо в сховище. Є питання по моркві, можливо, вона дорожчатиме після Нового року, адже цей товар в дефіциті і ціна на нього практично не падає, тримаючись на рівні 20 грн/кг у гуртовому продажі. Хороша ціна була на цибулю, ми її продали одразу з поля.
Щодо картоплі, то тут ситуація більш-менш прогнозована. Через війну наші люди засадили чи не кожен вільний клаптик землі картоплею. На жаль для виробників, ціна на картоплю подекуди нижча за собівартість. Але свої корективи на ринкову ціну овочів борщового набору традиційно зроблять морози, адже до цього часу і одноосібники, і великі виробники будуть активно збувати товар, який неможливо закласти на зберігання.
Масштабна цьогорічна проблема — нестача мінеральних добрив. Навіть маючи гроші, неможливо зараз придбати ті формули мінеральних добрив, які нам потрібні. Ми під час війни не купили жодного грама мінеральних добрив, оскільки маємо власну біогазову станцію і відпрацьовану на ній сировину використовуємо як добриво для наших зернових. При цьому отримали хороші результати, але собівартість мали значно нижчу, ніж більшість сусідів. Хоча під овочі на наступний рік замовили невелику партію міндобрив у Голландії.
На наступний рік плануємо посадити 150 га овочів, тобто хочемо збільшити площу вдвічі. Ми раніше розглядали варіанти розширення свого асортименту овочевих культур, але поки не будемо проводити експерименти і зосередимося на моркві, столових буряках і цибулі. У нас є господарство в Житомирській області, де хочемо посадити картоплю, адже там вона росте краще. Передамо туди техніку для картоплярства і будемо запускати картопляний проект.
Я великий прихильник стратегічного і тактичного планування. Яка б ситуація не була в країні, планувати треба, а потім коригувати ці плани. Тим більше, якщо підприємство знаходиться на території, яку не зачепила війна, або має змогу нормально працювати після релокації. В овочівництві ситуація значно краща, ніж із зерновими й технічними культурами, на яких цього року більшість фермерів не отримала прибутку. У нас бізнес диверсифікований: є і тваринництво, й овочівництво, і польові культури, тому ми можемо краще нівелювати просідання в якомусь одному напрямі.