Точка зору

Між глобалізацією й територіалізмом

Сергій Феофілов
засновник та генеральний директор компанії «УкрАгроКонсалт»
Поділитись:

У трансформованій коронакризою світовій економіці прокльовуються ознаки нової реальності, до якої поступово адаптуються суспільство, держави, бізнес. Реакція національних урядів на світових аграрних ринках зводиться передусім до посилення продовольчої безпеки, в тому числі підвищення надійності ланцюгів постачання харчових продуктів і продовольчої сировини.

Помітна також тенденція до регіоналізації торгівлі або локалізації виробництва, що в кінцевому підсумку призведе до формування нових зон вільної торгівлі та надання інших преференцій «своїм» операторам. У цьому контексті дедалі частіше говорять про територіалізм і прояви вкрай суперечливого протекціонізму у світовій економіці.

Протилежна тенденція – глобалізація аграрної торгівлі може бути досягнута лише за наявності високої передбачуваності, достатнього обсягу об’єктивної інформації й надійного прогнозування цін. Важливість аналітичної роботи вже себе показала і в економіці України: минулий сезон став першим, коли ринки працювали в умовах реформи колишньої системи збору інформації щодо темпів посівних та збиральних робіт. Так, обсяг інформації у вільному доступі помітно виріс, але дефіцит офіційних даних залишився, і це послаблює довіру та зумовлює труднощі у прийнятті ринкових рішень та співробітництві між трейдерами та урядовими органами. Посилюється також вплив політичного чинника.

У діях багатьох країн як реакція на кризу спостерігається прагнення до продовольчої самодостатності. Наприклад, Ірак, один із найбільших у світі імпортерів пшениці, цьогоріч розширив площі власних посівів зернової на 30%, Китай прагне збільшити власні врожаї рису, а Індонезія розширює площі під саго (замінником рису) і нарощує обсяги виробництва цукру. Це свідчить про намір цієї країни використовувати всі наявні ресурси для підвищення самодостатності. Жару в вогонь додають прогнози, що населення Індонезії до 2025 року виросте до 300 млн.

У цій парадигмі дедалі більше посилюються вимоги до якості зерна та рослинних олій. Для України це передусім питання, пов’язані з хлорпірифосом і хлорпірифосметилом. Крім того, уже в липні 2021-го набуває чинності Директива Європарламенту та Ради (ЄС) 2018/2001 щодо відновлюваних джерел енергії (так звана «RED II»), яка вимагає скорочення парникових викидів під час вирощування сировини для виробництва біопалива. А це, в свою чергу, призведе до зростання конкуренції на ринку сировини, де найбільш затребуваною буде продукція з низькими коефіцієнтами парникових викидів.

За оцінками фахівців «УкрАгроКонсату», криза і її наслідки прискорять адаптацію бізнесу не лише до змін в економіці, фінансах, стратегіях, а й до кліматичних змін. Аналіз погодних ризиків донедавна не мав настільки вирішального значення у формуванні глобальних тенденцій ринку, як нині. І якщо з липня по жовтень ринок зосереджений головним чином на погодних чинниках, то після січня на перший план виходить співвідношення попиту і наявності запасів.

Також, згідно з прогнозами аналітиків «УкрАгроКонсалту», у 2021 році очікується помітне зростання прибутковості агровиробництва, але цей тренд буде короткостроковим. Малоймовірно, що така тенденція збережеться у 2022-24 рр, тож така ситуація потребує оптимізації структури посівів уже навесні та восени 2021 року. Загалом наступний рік має стати унікальним на тлі відновлення після глибокої кризи.

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями