Малі фермери мають почуватися людьми

Багато фермерів, які через війну змушені були мігрувати з півдня України в інші регіони, опинилися без техніки, без землі, але з гарним досвідом і бажанням виробляти. Ми вирішили для себе, що маємо допомогти таким людям розвиватися на нових місцях: купили сучасну сівалку точного висіву і поїхали всією Україною від Ізмаїла до Черкас, виконуючи посіви овочевих культур – цибулі, моркви, буряка, капусти тощо за доступними для малих фермерів цінами. За два роки роботи ця сівалка засіяла сумарно 200 га і себе окупила: фермери отримали продукцію, а наші фахівці – зарплату.

Овочевий ринок сьогодні якоюсь мірою стабілізується, але потреба в механізації, розсадо-садивних, збиральних машинах залишається великою – особливо, в сегменті малого та середнього фермерства. Тим, хто більший і в кого є така можливість, потрібно не просто підтримувати такого фермера, а вирощувати його. Тому що це ті самозайняті люди, зі своїми сім’ями, які нічого не просять по сільрадах, не виходять на площу перед Верховною Радою, а просто працюють. І навколо них має бути створена досить широка, доступна сфера послуг не з космічними цінами. Ці фермери мають почуватися людьми, оточеними турботою.

Наприклад, у людини є 50 га землі із сівозміною, 25 із них зайняті пшеницею і 25 – томатами, які вона може механічно обробити, зібрати комбайном, продати на переробний завод, отримати чистого прибутку умовно 100 тис. грн із гектара і заробити 2,5 млн грн загального прибутку. Якщо ці 50 га обробляються в сівозміні, сім’я цього фермера буде жити в достатку, він зможе подбати про своє здоров’я, навчити дітей, а у майбутньому купити собі нову техніку.