Елеватор в автономному плаванні
Українські елеваторні підприємства завжди тяжіли до автономності та незалежності. І спричинені війною події ще більше підштовхнули підприємства до інвестицій у власну незалежність.
Підвищення цін на газ стимулювало підприємства до виробництва теплогенерації для сушіння зерна на альтернативних джерелах палива. Навіть якщо елеватор не здатний повною мірою для себе згенерувати біомасу, її можна докупити в регіоні від інших виробників. Тобто питання сушіння вирішено на 100%. Ба більше, з економічної точки зору сушити на біомасі значно дешевше, ніж на природному або скрапленому газі.
В ідеалі підприємство працює на альтернативі (біомасі, пелеті або на відходах), але має доступ до природного чи зрідженого газу. Останній також дає певну автономність. Тому доцільно мати окрему місткість із певним обсягом такого виду палива.
Часто під час роботи на біомасі чи інших альтернативних джерелах є необхідність зупиняти теплогенераторну установку, наприклад, проводити зачистку. За час переривання технологічного процесу остигає сама шахта та зерно, і потім доводиться по новій розігрівати установку.
В ідеальній схемі, коли потрібно зробити технологічну перерву та зупинити твердопаливний котел, що працює на альтернативі, природний або скраплений газ підхоплює роботу сушарки, яка продовжує працювати далі. Підприємство не зупиняється, воно працює, немає втрат ані на охолодження, ані на подальше нагрівання.
Щодо автономної електроенергетики, зараз усі елеватори придбали генератори, щоб мати автономію під час стабілізаційних відключень. Ми якось запускали нове підприємство, де не вдалося до початку сезону завести електричні мережі. Тоді нам довелося працювати на орендованому напівмегаватному дизельному генераторі.
Ми помітили, що на класичному генераторі до 250 кіловатів електроенергія дорожча порівняно з мережевою. А при потужності генератора від 300-400 і вище, виробництво електроенергії рентабельніше, ніж мережеве. Тобто чим потужніший генератор, тим економічно вигіднішим стає кіловат.
Найчастіше на підприємствах працюють два генератори: середньої та великої потужності. Коли елеватор повинен виконувати мінімальні технічні завдання, він працює на генераторі 250-300 кВт. Якщо підприємство виконує більш енерговитратні операції, підключають потужніший генератор на 500-750 Вт.
Також добре себе зарекомендувала когенеруюча установка, яка одночасно виробляє тепло та електроенергію. Це генератор внутрішнього згоряння, при роботі він виділяє тепло, яке може йти на сушіння, а отриману електроенергію відправляють у виробництво. Економіка такого генератора набагато краща, ніж мережева, плюс це незалежність підприємства.
Також зараз спостерігаю реалізацію успішних проєктів сонячної генерації. Вважаю, що така генерація без акумулювання електроенергії є економічно вигідною, адже накопичувач коштує дорого.
До того ж, як свідчить практика, за рік акумулятор втрачає 30% ємності. Відповідно за кілька років доведеться купувати новий накопичувач. Тому ідеальний варіант, коли панель генерує сонячну енергію і підприємство одразу відбирає потужності для своїх потреб. Ураховуючи те, що зазвичай пікові навантаження елеваторів припадають на день, сонячна енергія дасть необхідну потужність і такий проєкт буде повністю окупним.
У разі, якщо на підприємстві окрім панелей ще й придбали накопичувач, раціонально під’єднати власну сонячну генерацію до електромережі. У період міжсезоння панелі все одно вироблятимуть електроенергію, яку викуповуватимуть за «зеленим» тарифом.