Точка зору

Екстремальна погода змінює поведінку шкідників

Сергій Хаблак
док. біол. наук, начальник відділу впровадження та моніторингу технологій у рослинництві агрохолдингу AGR Group
Поділитись:

Небезпечними шкідниками кукурудзи вважаються стебловий (кукурудзяний) метелик і бавовникова совка. В останні роки, до 2019-го в Україні майже повсюдно стебловий метелик був потенційно небезпечним шкідником кукурудзи, а у червні-липні 2019 року його на цій культурі вже практично не було. Це було пов’язано з низькими нічними температурами, що опускалися до 10 градусів, а літ кукурудзяного метелика, як правило, починається за 16 градусів. Це можна пов’язати з циклічністю погоди, 10-літніми її циклами і сонячною активністю.

У 2020 році якраз спостерігається кінець 10-річного циклу (2010-2020 рр.) з найменшою сонячною активністю і початок нового циклу (2020-2030 рр.) з поступовим зростанням сонячної активності до 2025 року, а потім з її повільним падінням до 2030 року. У той же час у 2019 році був активний другий літ бавовникової совки в кінці липня до кінця першої декади серпня.

Оскільки у 2019 році вильоту і відродження стеблового метелика практично не було, то відповідно у 2020 році його було мало, тому що йому не було звідки взятися – перервався його цикл розвитку через погодно-кліматичні умови. Проте другий літ бавовникової совки у 2020 році в кінці липня був активним і наростаючим, оскільки погодні умови 2019 року і тепла зима сприяли зростанню популяцій і її перезимівлі. Під час здійснення обліків на полях у 2020 році за вловлювання у світлодіодну пастку стеблового метелика було 2-4 штуки, а бавовникової совки – від 6 до 8 шт.

В останні два роки бавовникова совка стала основним шкідником кукурудзи, відтіснивши кукурудзяного метелика на друге місце. Причому відзначається закономірність: чим спекотніший рік і чим він сухіший, тим більше на полях бавовникової совки. Її чисельність, як і стеблового метелика, схильна певною мірою до циклічних коливань: спалахи їх масового розмноження зазвичай тривають кілька років і відбуваються з періодом у 7-10 років.

При цьому циклічність у розвитку кількості стеблового метелика зворотно пропорційна з чисельністю бавовняної совки. Збільшення на посівах кукурудзи першого шкідника приводить до зменшення другого шкідника і, навпаки, зменшення чисельності популяції першого лускокрилого виду обумовлює збільшення чисельності популяції другого виду комах.

Поріг економічної ефективності застосування інсектицидів від стеблового метелика і бавовникової совки становить від 10 гусениць на 100 рослин (понад 10% уражених рослин), або за деякими даними 20-30 гусениць на 100 рослин (2-3 гусениці на 10 рослин). Для стеблового метелика цей поріг визначається при появі волоті, а для бавовникової совки 1 покоління – у фазі 12 листків і молочної стиглості для 2 покоління шкідника.

Пропоновані на сьогодні феромонні пастки для відлову стеблового метелика і бавовникової совки не підходять або підходять частково за складом статевого феромону до існуючих рас шкідників. Через це такий тип пасток неякісно ловить метеликів. За ним важко об’єктивно оцінити літ імаго.

Перспективними пастками для обліку розвитку чисельності метеликів є світлодіодні гібридні пастки, які позбавлені недоліку, пов’язаного з феромонними приманками. Втім, кількісний облік комах на світло важко пов’язати з певною площею, з якої вони прилітають. Нічні метелики летять з відстані до 2 км. Тому такі дані мають відносний характер. У той же час обліки чисельності комах на світлопастки залишаються найбільш зручним методом моніторингу нічних лускокрилих.

Економічний поріг шкідливості для застосування інсектицидів вважається, якщо за три доби виловлено понад 25 метеликів на феромонну або світлодіодну пастку, а за добу – 8 шт.

Поділитись:
  • 100 найкращих аграрних підприємств України
  • Експертна рада проекту «Аграрна Еліта України - 2019»
  • 100 найкращих аграрних підприємств України, за номінаціями