Експортувати має вміти кожен фермер або кооператив
Експорт — це системний бізнес. Але ніхто не буде продавати собі в мінус. Це має приносити хоч мінімальну, але вигоду. Та якщо ціни всередині країни досить високі — то фермер намагатиметься заробити тут, з меншими зусиллями.
Адже і без експортних складнощів овочівництво — досить високоризикований бізнес.
Фермери-овочівники сильно залежать від погоди. Один-єдиний град на томатах може звести нанівець працю всього року.
Але все ж треба вчитися експортувати. Адже Україна виробляє стільки овочевої продукції, скільки сама не може спожити. Раніше надлишки спрямовували в Росію. Зараз цей ринок для нас фактично закрився. І тому треба шукати інші — далі, з іншою мовою, культурою споживання.
Треба набивати ґулі, а вони обов’язково будуть, вчитися. Ці знання будуть у пригоді, коли експортне вікно відкриється.
Минулого року був неврожай цибулі в Голландії, в Європі. Світові ціни на цибулю піднялися. Українські фермери скористалися цим моментом, експортували, продавали дорожче всередині країни.
Інша ситуація. Торік був суперурожай яблук. Цієї продукції було дуже багато, ціни, особливо на технічне яблуко впали до найнижчого рівня. Частина фермерів навіть не збирали врожай, плоди самі обсипалися на землю, гнили. До зими ціни не було. Потім фермери вийшли на посередницькі компанії, почали експортувати. Зрозуміли вимоги до якості самої продукції, до упаковки, документації. Сільгоспвиробники, хай не багато, але заробили.
На мою думку, експортувати має вміти кожен фермер або об’єднання дрібних сільгоспвиробників.
Таким чином вони матимуть гарантію від перевиробництва.
Виходячи з експортних вимог, відповідно, підтягували агротехніку, доробку продукції.
У середині сезону вже приблизно відома тенденція щодо площ тієї чи іншої культури. Бачачи перевиробництво, є можливість підкорегувати вирощування саме під потреби тієї чи іншої країни перспективного експорту.
Експортувати можна не тільки цибулю чи яблука. У світі є значний попит практично на всі ягідні культури. Суперуспішним є експорт української лохини. Багато українських фермерів добре продають за кордон полуницю, ожину, малину. У Європі росте споживання йогуртів, наповнювачами яких найчастіше є полуниця і малина. Тому ці ягоди будуть затребувані й надалі.
Найбільш недооцінений експортний потенціал в українських баштанних. Якщо правильно зайнятися експортом кавуна — можна мати дуже цікавий бізнес. Адже поруч Прибалтика, Польща, Німеччина. Наша земля, клімат, вміння фермерів дозволяють виростити гарну продукцію для Європи.