Експорт яблук зміщується на Близький Схід

Якщо говорити про географічну структуру експорту яблук, то присутність України в африканських країнах значно скоротилася. Вкотре не було поставок на білоруський ринок, якому є все більш успішні альтернативи. Натомість у січні-червні 2024 року основними покупцями українських яблук були: ОАЕ – 5,9 тис. тонн; Саудівська Аравія – 4,1 тис. тонн; Ірак – 3,2 тис. тонн; Грузія – 2,6 тис. тонн; Узбекистан – 2,4 тис. тонн; Туреччина – 2,4 тис. тонн; Румунія – 1,8 тис. тонн; Швеція – 0,9 тис. тонн.

Наша компанія USPA заробила дуже позитивний імідж і налагодила хороші канали збуту в Південно-Східній Азії, проте через напади на судна в Червоному морі та внаслідок проблем із логістикою минулого сезону всі контейнери, які ми відправляли в цьому напрямку, прибували зі значною затримкою, що створювало певні проблеми для всіх учасників ланцюжка поставок. Наприклад, один контейнер подорожував з кінця листопада по березень. Звісно, за таких умов вигравали відносно близькі напрямки, як-от країни Перської затоки, і наші яблука подобалися на ринках Середньої Азії, а отже, обсяги поставок до цих країн зростали.

Тим часом у створенні нових багаторічних насаджень в Україні можна відзначити поступову тенденцію зміщення фокусу з садів на теплиці. Зрозуміло, що площі під в принципі під фруктами та овочами значно скоротилися через тимчасову втрату територій на півдні та сході України. Раніше існувала державна програма з відшкодування витрат на закладку нових насаджень, але з початком війни пріоритет змістився в бік ще більшої інтенсифікації, на будівництво теплиць. Таким чином, позитивні тенденції у створенні нових насаджень я вбачаю лише в будівництві нових теплиць і заміщенні тих обсягів фруктів та овочів, які вироблялися на зайнятих зараз землях. З іншого боку, незначні посадки яблуневих садів відбуваються за рахунок заміни старих садів на нові.