Агрономія
Головне:
Точка зору

Дефіцит вологи виникає не стільки від недостатньої суми опадів, як від невміння їх накопичувати і використовувати

Олександр Іващенко
академік НААН
Поділитись:

Бездумне вирощування максимальних площ посівів комерційно привабливих культур уже призвело до істотного зниження загального рівня ведення землеробства в усіх регіонах країни.

Щороку тільки під посівами соняшнику (згідно з офіційною статистикою) понад 6 млн га орних земель. Мільйони гектарів, на яких висівають кукурудзу або сою весною і на початку літа стоять фактично оголені — без надійного рослинного захисту ґрунту й перетворюються на потужні генератори тепла в регіонах і формування високого атмосферного тиску.

У результаті отримуємо сильні сухі вітри, що забирають 3–9 мм вологи на добу із зимових запасів у ґрунті, які весною ще є. В більшості регіонів зимові запаси вологи в метровому шарі ґрунту на початку весняної вегетації становлять від 120 до 180 мм, проте до середини червня посіви сільгоспкультур уже потерпають від її дефіциту. Бо майже нічого не було зроблено на орних землях, щоб зменшити непродуктивні втрати води, як зимових запасів, так і весняних опадів.

На сьогодні для формування врожаю аграрії використовують менше п’ятої частини річної суми опадів, решту — втрачають. Тому питання дефіциту вологи для посівів не так у сумі опадів, як в умінні їх накопичувати, зберігати й раціонально використовувати.

Замість облогових і тихих дощів в останні десятиліття через підвищення температури та змінами клімату все більше переважають інтенсивні й короткочасні грози, коли за хвилину випадає до 5 мм опадів. Потоки води майже не проникають в орний шар і скочуються в низини за межами полів, активно руйнуючи та змиваючи ґрунт, який не захищений надійно рослинністю.

Оскільки переважна більшість полів розміщено на схилах різної крутизни, то такі ерозійні процеси різної інтенсивності є явищем повсякденним. У найкращому разі протидіють процесам ерозії на орних землях одиниці господарств і то окремими заходами.

Проблеми захисту орних земель вимагають комплексних рішень: від раціональної організації території, зупинки ерозійних процесів, досягнення оптимального теплового балансу, зниження негативного впливу вітру, сприяння надходженню опадів, збереження вологи у ґрунті та її раціональне використання посівами.

Поділитись: