Чому корисно оскаржувати податкові штрафи?

Чи може податкова змінити висновки акту перевірки чи скасувати штрафи, які сама ж і нарахувала? Якщо коротко, то шанс такий є, хоча й дуже мізерний. Чому ж тоді бізнес активно застосовує процедуру адміністративного оскарження рішень податкової?

Річ у тім, що своєчасне ініціювання адміністративного оскарження відтерміновує обов’язок сплачувати донарахування та штрафи, оскільки вони вважаються неузгодженими. Платник податків виграє час – щоб зробити внутрішній чи навіть зовнішній due diligence первинної та товаросупровідної документації, сформувати правову позицію, залучити до участі в розгляді скарги Раду бізнес-омбудсмена, регуляторні органи, іноземні посольства (якщо компанія має відношення до іноземного капіталу).

Як свідчить практика, до комунікації з податковими органами варто підходити творчо, брати участь у розглядах і всіма можливими законними способами транслювати позицію підприємства. Це велика праця. Втім, саме вона дає отой невеликий шанс на позитивний результат. У будь-якому разі, штраф треба скасувати. Тож перевірені та адекватно підготовлені документи компанії, висновки й листи залучених повноважних осіб та інституцій мають вагу і становитимуть доказову базу для розгляду справи в суді.

То яким чином податкова скасовує чи частково скасовує штрафи? Сьогодні популярна приказка, що перед тим як має стати добре, повинно бути дуже погано. Тут такий самий принцип. Тобто, йдеться про додаткову перевірку. Це абсолютно законно, і прямо передбачено Податковим кодексом. І право таке мають не тільки головні управління в областях, а й Державна податкова служба. Під час розгляду заперечень на акт перевірки чи скарги на податкове повідомлення-рішення є можливість надати документи, що з різних причин не оглядалися ревізорами, зробити посилання на обставини, що не були досліджені під час перевірки. Для об’єктивного аналізу цих фактів податкова має право провести додаткову перевірку, але тільки тих питань, що стали предметом оскарження (пп. 78.1.5 ПКУ).

За результатами таких «додаткових» перевірок, в адміністративному порядку скасовували донарахування з ПДФО, Військового збору (якщо, скажімо, до перевірки не були надані угоди про дострокове розірвання договорів оренди землі, а сама орендна плата не нараховувалася і не сплачувалася). Ще один позитивний приклад – коли податкова нарахувала штрафи, і помилилася в більший бік із розрахунками таких штрафів і з підставами для їх нарахування. Такі даткові перевірки можуть бути у разі, коли компанія з тих чи інших причин під час першої перевірки не надала всіх необхідних документів, але надала їх до заперечень чи скарги.

Це можуть бути ліцензії, договори на користування торговими марками, сертифікати якості, товарно-транспортні накладні, відсутність яких вплинула на висновки контролюючого органу про наявність порушень. Можуть бути ситуації, коли ревізори не оглядали документи від контрагента-нерезидента, материнської компанії представництва. Тож їх подання (з належними та обґрунтованими поясненнями) може позитивно вплинути на остаточні висновки податкової. Звісно, такі додаткові перевірки не гарантовано, але можуть мати наслідком зміну висновків акту податкової перевірки та часткове чи повне скасування донарахувань.

Платник податків може оскаржувати і рішення податкової – скажімо, щодо анулювання ліцензій на зберігання пального чи встановлення факту зберігання пального без своєчасно отриманої ліцензії. Часом помилка в адресі ТТН дає підстави для податкової стверджувати, що не було отримано ліцензії, адже ліцензія отримується на кожне місце зберігання пального. За таких умов треба складати бухгалтерську довідку й доводити, що вказана адреса є помилковою, і за нею не здійснюється зберігання пального (в іншому разі – доведеться сплатити 500 тис. грн штрафу).