Чому аквакультурі потрібно підвищити поріг для проходження процедури ОВД

Аквакультура в Україні має значний потенціал для розвитку, проте на шляху її масштабування стоять численні бюрократичні перепони. Одна з них ‒ оцінювання впливу на довкілля (ОВД).

Поріг для проходження цієї процедури закон визначає в 10 тонн продуктивності риби на рік. Для малого та середнього бізнесу він занизький і створює додаткові перешкоди. Ми вважаємо, що цей поріг варто підвищити до 1 тис. тонн на рік. Таке рішення базується на міжнародному досвіді, економічній доцільності та реальних екологічних загрозах.

У чому ж полягають проблеми чинного порогу ОВД? Насамперед він створює непотрібні бар’єри для бізнесу. Малим господарствам із продуктивністю понад 10 тонн риби на рік доводиться проходити складну й витратну процедуру ОВД. Адже підготовка документів дорога (від 100 тис. грн), а процедура триває кілька місяців. Усе разом це ускладнює запуск і розвиток бізнесу, затримуючи реалізацію проєкту.

Крім того, існує диспропорція між впливом і вимогами. Господарства з продуктивністю 10 тонн мають незначний екологічний вплив, особливо якщо використовують сучасні технології. Натомість витрати на ОВД ‒ суттєві для таких проєктів.

Якщо звернутися до країн ЄС, то в багатьох країнах пороги для обов’язкової процедури ОВД значно вищі. Наприклад, у Латвії для аквакультурних господарств із продуктивністю до 1 тис. тонн риби на рік процедура ОВД не є обов’язковою. Це дозволяє бізнесу зосереджуватися на інноваціях і масштабуванні.

Щодо підвищення порогу до 1 тис. тонн риби на рік маємо низку аргументів.

1. Ставки як самоочисні системи. Навіть господарства з продуктивністю від 100 до 1000 тонн риби на рік використовують ставки, які є природними самоочисними системами. Завдяки фізичним, хімічним і біологічним процесам вода очищується від органічних відходів, як-от залишки кормів і фекалії риб. Це суттєво знижує вплив на екологію.
2. Стимулювання розвитку малого і середнього бізнесу. Підвищення порогу до 1 тис. тонн дозволить господарствам зменшити витрати на старті, що сприятиме зростанню інвестицій у галузь аквакультури. А також дозволить створити нові робочі місця і забезпечити продовольчу безпеку країни.
3. Відповідність міжнародним стандартам. Гармонізація законодавства України та ЄС не лише спростить експорт продукції, а й зробить аквакультуру привабливішою для іноземних інвесторів.
4. Зниження адміністративного навантаження. Зменшення кількості суб’єктів, які потребують проходження ОВД, дозволить державним органам зосередитися на більш значущих проектах із суттєвим впливом на довкілля.

Отже, замість створення штучних бар’єрів для малого та середнього бізнесу держава сприятиме їхньому розвитку, забезпечуючи прозорі й зрозумілі правила гри для всіх учасників ринку аквакультури, що стимулюватиме його розвиток.