Тваринництво
Головне:
Точка зору

Час задуматись: чому не працює алгоритм дій у випадку АЧС

Володимир Поліщук
координатор web-проєкту «Стоп АЧС» – національний консультант ФАО, ІТ/GIS фахівець, епізоотолог
Поділитись:

Алгоритм дій у разі виникнення спалаху  АЧС – однаковий у всьому світі і для всіх транскордонних хвороб. Він затверджений Міжнародним епізоотичним бюро (МЕБ) для країн-учасниць цієї організації і потребує неухильного виконання.

У Кодексі здоров’я наземних тварин чітко зазначено, що стемпінг-аут застосовується лише у випадках первинного спалаху транскордонних хвороб, до яких належить АЧС. Тобто якщо країна до цього була благополучною, то найдешевшим і найефективнішим способом ліквідації і недопущення поширення цієї хвороби є тотальне знищення хворих, підозрілих тварин, які потенційно могли контактувати з хворою твариною, та сприйнятливих тварин у первинному вогнищі.

Якщо ж цей захід був неефективним і хвороба поширилася далі територією країни, то стемпінг-аут застосовувати вже недоцільно.

Щодо АЧС цей алгоритм використовується вже 10 років і не дозволяє зупинити хворобу, що  свідчить про його неефективність або ж неповноту виконання всього комплексу передбачених заходів. Адже сьогодні вірус АЧС занесено до Китаю, В’єтнаму, Монголії, європейських країн… Це потребує зміни алгоритму – і вже не на рівні країн, оскільки кожна країна-учасниця у МЕБ має лише один голос.

І я не зовсім розумію, чому сьогодні міжнародні організації, серед яких і ФАО, не змінюють підходи у протидії АЧС, в тому числі і цього алгоритму. Адже щороку в Женеві переглядаються зміни й доповнення до Кодексу здоров’я наземних тварин, алгоритми поведінки щодо тієї чи іншої хвороби, але змін щодо АЧС поки немає.

Час змінювати не лише стратегію, але й підходи у протидії АЧС. І в першу чергу про це мають заявляти ті, хто встановлює правила гри, тобто МЕБ. Я гадаю, що невдовзі набереться лобі країн, передусім із тих держав, які вже постраждали від АЧС. І, сподіваюсь, що однією з перших буде Китай.

Людство не настільки багате, щоб нищити стільки білку, жиру і похідних продуктів, спалюючи свиней. Це нераціонально і безглуздо. Їх врешті решт можна було б переробити і на якісь технічні складові. Адже по суті така свинина не становить загрози для людини.

Науковці мають багато думок щодо зміни алгоритму дій за спалаху АЧС – із врахуванням природно-географічних особливостей, кліматичних факторів та національних традицій, проте вони й досі не формалізовані.

У світі багато хвороб, що загрожують людству. Той же ящур, до прикладу, – хвороба спільна для багатьох видів тварин і небезпечна для людини. І активізувати зусилля необхідно у цьому напряму, а не займатися тотальним знищенням свиней за кожного спалаху АЧС, особливо в країнах, що допустили її поширення на своїй території. 

Поділитись: