Час припинити маніпуляції щодо відмови від антибіотиків у виробництві м'яса

Глобалізація, міграція, технологічний прогрес, кошерне м’ясо, антибіотики та дефіцит питної води. Ці різні за значенням слова пов’язані спільними викликами, спричиненими збільшенням населення на Землі й, відповідно, зростанням споживання харчових продуктів, зокрема м’яса.

Сукупний ринок м’яса експерти оцінюють у $750 млрд на рік, і ця цифра щороку значно зростає. Вирощування м’яса – це прибутковий і технологічний процес. Проте він зумовлений певними ризиками, зокрема економічними втратами, пов’язаними з потраплянням інфекцій на тваринницьку ферму та розвитком хвороб.

Звичайно, існують засоби застереження розвитку хвороб на фермі. Серед них – вакцинація, своєчасна і правильна дезінфекція території, приміщення й обладнання, а також суворе дотримання біобезпеки на підприємстві. Ці заходи досить ефективні в застосуванні на запобігання. Та коли виникає потреба у швидкому й ефективному рішенні в боротьбі з серйозними бактеріологічними хворобами, антибіотикам немає альтернативи.

Утім, застосування антибіотиків має й негативні наслідки. Основна проблема полягає в тому, що часто фермери та ветеринари з остраху втратити поголів’я застосовують антибіотики так званого останнього шансу – з сильною агресивною дією. Результат, як правило, позитивний, але у тварин виробляється резистентність до слабших антибіотиків.

Але коли господарство відмовляється від застосування антибіотикотерапії, втрати, наприклад, у свиней можуть сягнути від 35% як у живій вазі, так і в кількості поголів’я, що призводить до збитків. Чи готові покупці до зростання ціни на 35% і більше? Впевнений, що більшість покупців – ні.

Відповідно сформуються цінові категорії: м’ясо за демократичними цінами для широкого загалу споживачів та преміальний сегмент, дорожчий на 4050%.

Преміальним і найбільш екологічно чистим м’ясним продуктом буде м’ясо тварин, вирощених за системою вільного вигулу, з мінімальним застосуванням вакцин і антибіотиків, великими пасовищами і майданчиками утримання на фермах замкненого циклу, до яких входять своє маточне поголів’я, кормоцех.

Біобезпека – це ключ до спокійного функціонування великого комплексу замкненого циклу. Сучасна біобезпека складатиметься з нових підходів і технологій, також вона контролюватиме стан біобезпеки та мінімізуватиме помилки чи упущення, пов’язані з людським чинником. Звісно, міграція людей, глобалізація, ущільнення на певних територіях збільшують ризики поширення, розвитку та мутації інфекційних захворювань. У цьому ми переконалися на прикладі COVID-19. Щоб уникнути катастрофічних наслідків для економік країн, підприємства змушені застосовувати антибіотики.

Антибіотикорезистентність – це цивілізаційна плата за стрімкий ріст населення та можливість споживати м’ясо. Це – сувора реальність, до якої людство мусить звикнути і перестати піддаватися маніпуляціям щодо відмови від антибіотиків у виробництві м’яса.

Утім, є і втішна новина: як неодноразово показує історія, всі значущі винаходи в медицині відбувалися після епідеміологічних потрясінь чи війн. Отже, існує ймовірність, що фармакологічна галузь стоїть на порозі еволюційних винаходів, зокрема нового типу антибіотиків, у якому негативний вплив на здоров’я тварин і людей буде зведено до мінімуму.