Точка зору

Акцент на озиму пшеницю: як досягти стабільних врожаїв

Яна Голованьова
СТОВ «Торецьке» (Донецька обл.)

Умови для сівби озимини на Донеччині цього року склалися, на жаль, несприятливі. Наші поля розкидані територіально, втім, нині на всіх площах ситуація однакова – низька вологозабезпеченість ґрунту. При чому продуктивних опадів не було вже давно. Сіяли озиму пшеницю в сухий ґрунт і ось уже кілька тижнів чекаємо дощу. Навіть в таких умовах зі строками сівби намагаємося не затримуватися, адже ризик не отримати сходи в такому разі ще більший, ніж за сівби в сухий ґрунт. Так, нині, попри відсутність опадів, уже отримали сходи на 40% площ, і вони перебувають у гарному  стані. На щастя, шкідники і хвороби цього року в нашому регіоні не надто агресивні.

Озима пшениця – основна культура в нашому господарстві. Вона становить 100% озимого клину, а загальна її частка в структурі посівних площ – приблизно 40% (решту займають ячмінь, соняшник, кукурудза, овес, просо, горох). Робимо акцент саме на цій культурі, бо переконалися: вона найстабільніша для нашого регіону і з економічної, і з практичної точки зору. Цього року, наприклад, саме пшениця дала в нас найвищу врожайність – 50-51 ц/га, у той час як середня її врожайність по області, за даними Мінагрополітики, – 40,5 ц/га, а середня по Україні – 46,2 ц/га. Тож для нашої зони ризикованого землеробства це дуже гарний показник.  

Маємо чималий довід вирощування озимої пшениці. І хоч технологія відпрацьована до найменших дрібниць, втім, як кажуть, немає меж досконалості. Для отримання стабільних врожаїв постійно коригуємо технологію, експериментуємо для ще кращого результату.

Цього року, наприклад, уперше вносили мікродобрива перед сівбою разом із препаратами проти шкідників та хвороб під час протруювання насіння. При чому комбінацію препаратів підбирали окремо під кожен сорт, зважаючи на його характеристики. Наступне підживлення плануємо здійснювати по мерзлоталому ґрунту селітрою та у фазу кущіння – КАС. 

Важливу роль в отриманні стабільних врожаїв озимої пшениці відіграють попередники й обґрунтована сівозміна. Типові для нас і, як показує досвід, найкращі попередники для цієї культури – горох і чорний пар.

Під озиму пшеницю застосовуємо класичну технологію обробітку ґрунту, адже вона дає найкращий ефект. У цьому також переконалися з досвідом. Спочатку здійснюємо оранку або дискування, потім культивуємо, а вже потім – сіємо.  

Я переконана: для отримання стабільних врожаїв навіть у таких екстремальних умовах, що переважають у нашому регіоні, не обов’язково мати найдорожчу техніку, що може зробити виробництво нерентабельним. Достатньо мати перевірену техніку, дотримуватися всіх елементів технології, враховуючи особливості регіону, типи ґрунтів, агрокліматичні умови тощо. І результат не змусить на себе чекати.