На гектар української ріллі припадає значно менше інвестицій, ніж у Польщі чи Білорусі. Чого бракує вітчизняному агросектору?
Інвестиційне забезпечення є важливою передумовою ефективного функціонування й розвитку агропідприємств, бо сприяє нарощуванню обсягів їх виробництва, збільшенню виробничого потенціалу й загалом зростанню результативності сільського господарства.
Як свідчать дослідження науковців ННЦ «Інститут аграрної економіки», капітальні інвестиції в розвиток виробництва продукції сільського господарства зростають. Зокрема, торік (63,4 млрд грн) вони на третину (+31,2%) перевищили результати 2016-го й у 1,5 раза (+51,4%) — 2015-го (рис. 1). Нині у цій сфері інвестори віддають перевагу інвестиційно привабливому сільському господарству, де норма прибутку на капітал найвища.
|
Рис. 1. Динаміка капітальних інвестицій у сільське господарство у цінах 2017 року |
|
Щоправда, темпи зростання капітальних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарства дещо cповільнилися. Скажімо, в агросекторі у І півріччі 2018-го вони зросли тільки на 9,2%, тоді як торік приріст капітальних інвестицій у сільське господарство, мисливство й надання пов’язаних із ними послуг до відповідного періоду попереднього року становив 42,1%, а у 2016 році — 73,8%.
Капітальні інвестиції у виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів, де є певний надлишок виробничих потужностей, торік (19,0 млрд грн) були у 3,4 раза меншими, ніж у сільське господарство. А за сім років (із 2010-го по 2017-й) цей розрив збільшився у 2,6 раза (рис. 2).
|
Рис. 2. Динаміка капітальних інвестицій у сільське господарство та харчову промисловість |
 |
Натомість у виробництві харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів інвестиційні процеси в І півріччі 2018 року дещо оживилися, хоча поки що й недостатньо активні, а виробництво цієї продукції є ще не надто інвестиційно привабливим. Загальний обсяг капітальних інвестицій на його розвиток у січні-червні цього року проти відповідного періоду 2017 року збільшився на 27,4% і становив 9,4 млрд грн. Разом із цим на виробництво харчових продуктів, напоїв і тютюнових виробів припадало тільки 39 коп. на 1 грн вкладень у сільське господарство. Хоча у 2010 році цей показник становив 1,00 грн, а у 2000 р. — 2,16 грн.
Капітальні інвестиції на розвиток виробництва продукції сільського господарства та харчову галузь у доларовому еквіваленті демонструють суттєвий спад у період 2014–2016 рр. через військові дії на Сході України й окупацію Криму.
Динаміка капітальних інвестицій у соціальну сферу села, перерахованих у ціни 2017-го, показує, що найбільші їх обсяги (25,4 млрд грн у цінах 2017 року) були у 2011 році (рис. 3). У наступні роки вони скоротилися до 17–19 млрд грн. З розрахунку на 1 грн інвестицій у виробництво продукції сільського господарства у 2017 році вони становили тільки 30 коп., тоді як у 2011 р. — 0,97 грн. Понад 90% інвестицій у соціальну сферу села спрямовується на спорудження житла, яке будується переважно на приміських територіях. Унаслідок недостатніх інвестицій на розвиток соціальної сфери село деградує.
|
Рис. 3. Капітальні інвестиції у розвиток соціальної сфери села, 2011–2017 рр. |
 |
Разом із тим останніми роками спостерігається значне зменшення обсягів інвестування соціальної сфери села. Середньорічний темп приросту капітальних інвестицій у соціальну сферу села за 2010– 2017 рр. становив 2,9%. Якщо у 2011–2013 рр. обсяги інвестицій у соціальну сферу села та сільськогосподарське виробництво були майже однаковими, то у 2017 році — 1:3, тобто обсяг капітальних інвестицій у соціальну сферу села втричі менший, ніж у сільськогосподарське виробництво.
Основними джерелами фінансування інвестицій у сільському господарстві є власні кошти (87,3%) і кредити банків (11,5%). У структурі внесення капітальних інвестицій у сільське господарство переважає рослинницька галузь, майже 86% інвестицій спрямовується саме у цю галузь, тільки 11% — у тваринництво.
Важливим чинником інноваційного розвитку агропродовольчого сектору України та підвищення його конкурентоспроможності є залучення іноземного капіталу. В процесі трансферу прямих іноземних інвестицій передаються нові технології, досвід, методи організації та управління, що сприяє раціональному використанню наявних ресурсів, розширенню виробничих можливостей і розвитку інноваційного потенціалу країни (рис. 4). Однак рівень залучення іноземних інвестицій у сільське господарство значно відстає від інвестицій у харчову галузь (у 4,5 раза).
|
Рис. 4. Прямі іноземні інвестиції в агропродовольчий сектор України у 2010–2017 рр., млн дол. США |
 |
Частка прямих іноземних інвестицій в агропромислове виробництво торік становила 9,5%, зокрема в харчову промисловість — 6,3% і в сільське, лісове та рибне господарство — 3,2%.
Найбільшими іноземними інвесторами в сільському господарстві є Кіпр (28,7%), Віргінські острови (14,5%) і Німеччина (13,4%), частка яких становить майже 60% обсягу прямих іноземних інвестицій в аграрний сектор України. Значна частина прямих іноземних інвестицій, що надходять з офшорів, мають вітчизняне походження.
Пріоритетним для інвестування в українському агросекторі є рослинництво — прибуткова й експортно-орієнтована галузь, продукція якої конкурентоспроможна як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках. У структурі прямих іноземних інвестицій у сільське, лісове та рибне господарство частка рослинництва у 2017-му становила 53,4%.
Дослідженнями встановлено суттєві регіональні диспропорції в розподілі інвестицій у сільське господарство, що посилюють деформації в розміщенні продуктивних сил і змінюють тенденції розвитку окремих регіонів України. Для удосконалення керування економікою аграрного району науковці ННЦ «Інститут аграрної економіки» обґрунтували рекомендації з розробки відповідної Дорожньої інвестиційної карти, яку можна розглядати як стратегічний план дій органів державної влади й управлінь місцевого самоврядування, а також інвесторів — щодо інвестиційного забезпечення розвитку його агропромислового виробництва та сільських територій.
Важливими чинниками підвищення інвестиційної привабливості регіонів та ефективності сільського господарства є проведення загальнодержавних заходів щодо завершення реформування економіки та державних інституцій; подолання корупції для забезпечення умов підприємництва, захисту прав власності; інвестиційна підтримка малого та середнього агробізнесу, особливо на депресивних і постраждалих від війни територіях. В Україні рівень інвестиційної підтримки розвитку сільського господарства значно нижчий, порівнюючи з країнами ЄС (обсяг інвестицій із розрахунку на 1 га сільгоспугідь в Україні вдвічі менший, ніж у країнах ЄС; табл. 1).
|
Таблиця 1. Інвестиційна підтримка розвитку сільського господарства у різних країнах світу, 2015 року |
 |
Наразі рівень інвестиційного забезпечення й підтримки в Україні значно відстає від сусідніх країн. Якщо загальний рівень інвестицій у 2015 році в Україні становив 1,3 млрд дол., то це тільки рівень їх залучення в Польщі та Білорусі (табл. 1). Та ці країни мають відповідно у 2 й 4 рази менше земельних сільгоспугідь. Тобто інвестиції на 1 га ріллі в Україні (42 дол.) значно відстають від Польщі (101 дол.), Білорусі (236 дол.).
Для підвищення інвестиційної привабливості сільського господарства важливим є визначення критеріїв оцінки ефективності інвестицій із погляду потенційних інвесторів і з урахуванням специфічних особливостей регіону. Тому встановлення рейтингу ефективності інвестицій у сільському господарстві регіонів країни доцільно здійснювати через оцінку показників регіональної інвестиційної активності та результатів економічної ефективності сільського господарства й досягнутого соціального ефекту в сільській місцевості. Для розрахунку інтегральної бальної оцінки ефективності інвестицій у сільське господарство регіонів України обґрунтовано використання показників (індикаторів), що характеризують інвестиційну активність у сільському господарстві, зокрема іноземних інвесторів, економічну ефективність вкладень і соціальний ефект залучення інвестицій у регіони.
У результаті досліджень визначено рейтинг регіонів України за інвестиційною активністю та ефективністю сільського господарства у 2016-му (рис. 5). Згідно із цим рейтингом, максимально ефективною була інвестиційна діяльність у сільському господарстві Вінницької області (це посприяло досягненню економічного ефекту й забезпечило розвиток соціальної сфери в сільській місцевості). Високий рейтинг також у Київській і Черкаській областях. Найменш ефективною визнано інвестиційну діяльність Донецької області.
| Рис. 5. Рейтинг регіонів за інвестиційною активністю й ефективністю сільського господарства |
 |
Подальшими дослідженнями передбачається наукове обґрунтування основних напрямів щодо інвестиційного забезпечення сільського господарства України, підвищення інвестиційної привабливості регіонів, розробки зразкових інвестиційних проектів, стимулювання інноваційно-інвестиційного розвитку аграрного сектору та забезпечення умов для ефективного функціонування малих і середніх сільськогосподарських товаровиробників.
Обраховано три варіанти інвестиційного забезпечення й визначено потребу в інвестиціях до 2025 року за цінами 2017-го на основі вартості основних засобів у сільському господарстві за справедливою реальною вартістю їх оцінки науковцями Інституту. Потреба на оновлення основних засобів на рівні 10% загальної вартості основних виробничих засобів (рівень відтворення) показує 73–75 млрд грн; на оновлення основних засобів на рівні 15% їх вартості (технічна модернізація) потребує 110 млрд грн, а за обсягу капітальних інвестицій у сільське господарство на рівні країн ЄС 150 дол. США на 1 га (інноваційна модернізація) — 150 млрд грн (табл. 2).
|
Таблиця 2. Інвестиційне забезпечення розвитку сільського господарства — потреба, за цінами 2017 року |
 |
Отримані результати свідчать про те, що зі зростанням рівня інвестиційного забезпечення агровиробників поліпшуються результати їх діяльності, а отже, створюються передумови для формування власних джерел подальшого інвестування та забезпечення умов як простого, так і розширеного відтворення. Водночас ефективна діяльність дає змогу укріпити фінансовий стан підприємств, підвищити рівень їх кредитоспроможності (відповідно, розширити можливості щодо залучення кредитних ресурсів для інвестування).
Попри позитивну динаміку темпи нарощення інвестиційного забезпечення ще не відповідають нормативним потребам — це передусім стосується матеріально-технічного забезпечення. Відтак для реалізації стратегічних завдань агросектор має максимально підвищити ефективність сільгоспвиробництва, створити адекватний механізм державної підтримки інноваційно-інвестиційної діяльності; кардинально вдосконалити процес кредитного забезпечення й урізноманітнити кредитні інструменти для залучення інвестицій на довгостроковій основі.
Найважливішими напрямами покращення інноваційно-інвестиційного забезпечення розвитку аграрного сектору економіки є: перехід до політики щодо розвитку сільського господарства за аналогією країн ОЕСР, зокрема ЄС; формування кредитного забезпечення інвестицій у сільському господарстві на рівні третини їхньої потреби; розширення можливостей регіонів щодо формування місцевих джерел інвестицій і керування ними; надання інвестиційної підтримки суб’єктам малого агробізнесу; організаційне забезпечення покращення інвестиційного консалтингу та практики розроблення інвестиційних проектів і бізнес-планів; запровадження державних і регіональних програм підтримки інноваційного розвитку.
Олександр Захарчук,
д-р екон. наук, завідувач відділу інвестиційного та матеріально-технічного забезпечення ННЦ «Інститут аграрної економіки»
газета “АгроМаркет”, грудень 2018 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
