Агромаркет
Головне:
Агромаркет

Об’єктивна реальність

Об’єктивна реальність

В умовах зниження маржинальності агробізнесу дедалі більшого значення набуває керування ефективністю сільгоспвиробництва.  

 

Ні для кого не секрет, що на ринку покупця з його жорсткими правилами гри й шаленою конкуренцією здебільшого виграють ті, хто може запропонувати хоча б на 3–5% нижчу ціну, ніж в інших. Рекордні врожаї й величезні перехідні залишки, тиснучи на світові ціни, змушують фермерів поступатися власними прибутками, тож маржинальність агробізнесу стає дедалі меншою. За таких умов виграє той, хто навіть у період низьких цін може залишатися прибутковим. Утім, керування ефективністю агровиробництва починається з правильного інвестування. 

 

Усі ми звикли до думки, що будь-яка інвестиція скерована на збільшення прибутку компанії та/або її вартості. Водночас у країнах із потужними економіками інвестицію в розвиток аграрного бізнесу передусім сприймають як можливість підвищення його ефективності. Саме запровадження нових технологій та інноваційних рішень дає можливість фермерам по всьому світу оптимізувати свої видатки й керувати власними грошовими потоками. На жаль, дуже багато управлінців і власників бізнесу в Україні оптимізацію видатків ототожнюють із банальним скороченням, що в результаті може призвести до знекровлення компанії та її занепаду. Звісно, у Європі та й загалом у світі існує думка, що, скорочуючи витрати, можна вивести компанію зі скрутного становища, але зазвичай до цього механізму вдаються тільки у кризові періоди, розуміючи, що такий вихід без втрат неможливий. Такі кроки дають можливість зберегти компанію протягом певного часу, проте всі розуміють, що подальший її розвиток і зростання без інвестицій та додаткових фінансових вливань просто неможливий. 

 

Зважаючи на зростання ризиків і поглиблення глобалізації, доречно розглянути три найперспективніших напрями інвестування для підвищення ефективності й керованості процесів. 

 

Напрям перший: моніторинг й аналіз даних 

 

Нині є безліч технологій, завдяки яким можна постійно відстежувати інформацію щодо клімату й стану ваших полів, садів чи теплиць безпосередньо на місцях, а потім передавати ці дані користувачам на великі відстані. Це так звана візуалізація процесів виробництва. Маючи постійний доступ до всіх показників на своєму смартфоні незалежно від місця свого перебування, можна своєчасно вносити коригування в заздалегідь налагоджені та прописані процеси, а не витрачати зайві кошти на «гасіння пожеж», коли проблеми вже дуже помітно. Накопичення й обробка величезних масивів даних та обсягів інформації останніми роками стала доступною практично будь-кому незалежно від розміру бізнесу. А запровадження дистанційного керування виробничими процесами дасть змогу одночасно зменшити витрати й збільшити прибутки через підвищення ефективності цих процесів. 

 

Позитивним прикладом запровадження такої візуалізації в аграрному виробництві є проект, який було реалізовано в префектурі Фукусіма. Після руйнівного землетрусу більшість тамтешніх мешканців були змушені покинути домівки й оселитися на великій відстані від своїх сільськогосподарських ділянок. Аби постраждалі фермери могли господарювати, своєчасно реагуючи на погодні зміни й дотримуючись агротехнологій, уряд Японії разом із компанією NTT Electronics реалізував у 2016-му такий проект. У полях розмістили механізми дистанційного контролю та простий екологічний контроль за допомогою бездротового зв’язку в діапазоні 920-МГц. Це був перший випадок, коли таку бездротову глобальну мережу застосували в сільському господарстві: одна базова станція охопила поля в радіусі до 2 км, а фермери завдяки аналізу даних про виробниче середовище суттєво поліпшили ефективність господарювання (обсяг річного врожаю після кризи зріс на 35%). До слова, візуалізацією даних і дистанційним контролем виробничого середовища успішно скористалися й дуже дрібні, й великі сільгоспвиробники… 

 

Напрям другий: безпілотні системи 

 

Наразі в усьому світі найпоширенішими напрямами використання безпілотних систем є:

 

  • виявлення шкідників і бур’янів на полях і пасовищах; 
  • покращення планування водовідводів і водозабезпечення посівів; 
  • картографування й оцінювання типів посівів і посівних площ; 
  • прогнозування врожайності; 
  • унесення мінеральних добрив й обробка сільськогосподарських культур пестицидами та фунгіцидами. 

 

Наявністю дронів над українськими полями нині не здивуєш уже нікого. Щоправда, застосування безпілотників ще не охопило всі можливі напрями використання. Так зване точне землеробство дає можливість, за різними оцінками, скоротити операційні технологічні видатки до 30% (ідеться про точний висів насіння, дозоване внесення міндобрив і ЗЗР). Однак задля максимального результату цьому має передувати ґрунтовний аналіз стану полів і постійний моніторинг усіх параметрів. 

 

Повітряні системи зазвичай допомагають контролювати ті чи інші процеси й дають можливість точково і швидко реагувати в разі виникнення небезпечних явищ. Використовуючи повітряні системи та вдосконалену технологію візуалізації, фермери отримують можливість своєчасно виявляти посуху, хвороби або будь-які негативні впливи на сільськогосподарські культури. Іншими словами вони отримують інформацію про негативні впливи на рослини до того, як це стане видно голим оком, а отже, можуть використовувати цю інформацію більш точно й ефективно. Своєчасне і в потрібній кількості внесення мінеральних добрив або пестицидів дасть можливість заощадити гроші та зменшити негативний вплив на навколишнє середовище. 

 

Напрям третій: облік і керування процесами 

 

Будь-які інновації та технологічні ноу-хау не дадуть очікуваного результату, якщо власник не приділятиме належної уваги обліку й керуванню процесами. Звісно, в менеджменті людський чинник є вкрай важливим, і намагатися його позбутися чи не надавати йому належної уваги буде серйозною помилкою. Проте без побудови чіткої управлінської системи й обліку навіть найкраща команда фахівців не дасть позитивних результатів. Точний облік й аудит усіх ланок виробничого процесу, запасів, матеріальних ресурсів і грошей зазвичай дає економію в грошовому еквіваленті від 15 до 35% залежно від сфери діяльності, розміру бізнесу та його структурованості. І тут ми знову повертаємося до вже згаданої на початку візуалізації. Проте якщо раніше йшлося про візуалізацію виробничих процесів і моніторинг стану посівів, то у цьому контексті варто дивитися ширше і вести мову про візуалізацію всіх процесів, зокрема й управлінських. 

 

В ідеалі така система має об’єднувати грошові потоки, час, матеріальні та людські ресурси. Однак для її ефективного функціонування та реальної користі для бізнесу первинним має бути усвідомлення базових показників, які менеджмент хоче отримати на виході та за якими визначатимуть успішність чи провальність своєї діяльності. І у цьому контексті я б хотіла звернути окрему увагу на помилкове твердження, яке вже багато років побутує серед українських аграріїв, що запорукою успіху є висока ціна. Насправді, мірилом успішності вашого бізнесу є його ефективність і прибутковість. 

 

У найбільш спрощеному та примітивному вигляді, коли ми про це говоримо, то уявляємо дохідність з 1 га посівів. У разі ґрунтовнішого підходу варто також ураховувати такі дані, як кількість працівників на 1 т виробленої продукції, кількість техніки й багато інших показників. Останнім часом у світі заведено вважати найвагомішим показником ефективності агробізнесу значення EBITDA на 1 га. Як на мене, таке твердження є доволі коректним для порівняння компаній, які працюють у схожих умовах і мають аналогічну структуру бізнесу, а не просто компаній з агросектору з будь-якої частини світу. Зокрема, якщо ми говоримо про ефективність бізнесу по виробництву зерна в Україні, то й порівнювати повинні тільки виробників зерна й саме в Україні, а не компанії, що є аграрно-промисловими і поруч з іншими напрямами займаються ще й виробництвом зерна. Так само доволі вагомим чинником у порівнянні є розмір компаній-аналогів. Іншими словами, як і в разі застосування порівняльного методу для оцінювання вартості бізнесу, порівнювати коректно тільки подібні за розміром компанії. Так, скажімо, неправильно буде аналізувати господарство, що обробляє 2 тис. гектарів землі й холдинг, що має в обробітку 100 тис. гектарів. Є ще багато обмежень і припущень, які слід прописати менеджерам у своїй обліковій системі задля збалансованого й об’єктивного керування ефективністю, але це вже завдання для фінансового департаменту великих компаній. Малому й середньому бізнесу доцільно порівнювати й аналізувати власні показники в ретроспективі за умови сталої облікової політики. 

 

Методів і шляхів оптимізації бізнес процесів наразі існує багато, але всім нам варто пам’ятати, що задля отримання позитивного результату спочатку треба вкласти гроші й час, а вже потім розраховувати на зростання прибутків. 

 

 

Марія Колесник, аналітик аграрних ринків

газета “АгроМаркет”, грудень 2018 року

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали