Закон Лібіха для трактора
В основу агробізнесу покладено такі самі економічні категорії, як і в будь-якому іншому виді бізнесу. Тож і результативність вимірюється саме грошима, заробленими на одиницю вкладених інвестицій. Питання економічної ефективності так чи інакше стосуються і малих, і середніх, і великих компаній. Тому топ-менеджер (чи власник) має точно планувати бюджет і закупівлі, виходячи зі специфіки господарювання.
Нехай там як, величезна кількість пропозицій на ринку ускладнює процес ухвалення рішення на користь якогось продукту. А дешевший, на перший погляд, варіант в результаті може виявитися значно дорожчим. На жаль, інформація про технічні характеристики агрегата не дає відповіді на головне запитання: скільки можна заробити, застосовуючи його в конкретному господарстві?
Потреба заощаджувати кошти змушує багатьох купувати найдешевшу техніку. Втім, як показують розрахунки, співвідношення «ціна — ефективність» далеко не завжди буває на користь такого вибору.
Візьмімо, для прикладу, агрозаходи з висіву соняшнику на площі 3000 га (в Чернігівському кластері Agricom Group) і порівняємо основні економічні показники абсолютно різних за своїми ціновими параметрами комплектів (трактор + сівалка), які представлені на вітчизняному ринку.
Зосередимося на економічній ефективності, виходячи з особливостей і специфіки кожного варіанту, опустивши назви моделей і торгових марок.
Варіант 1. Серед найдорожчих моделей (10 млн грн) — американський гусеничний трактор потужністю 355 к. с. і сівалка (6 млн грн) на 24 ряди з мінімальним тяговим зусиллям близько 300 к. с., що дозволяє повністю контролювати норми й точність висіву через інтернет.
Варіант 2. До найдешевших (500 тис. грн) можна сміливо зарахувати популярну модель потужністю 81 к. с, що випускається на пострадянських теренах з 1974 року. У зчепленні з цим трактором працюватиме комбінована пневматична сівалка точного висіву (200 тис. грн) на 8 рядків, шириною 5,6 м.
За законом Лібіха, від чинника, вплив якого є мінімальним, залежить ріст рослин, величина і сталість їх урожаю. Тобто, як радить офіційна наука, врожайність необхідно розраховувати, виходячи з найслабших місць у системі. Наприклад, використання неякісного посівного матеріалу або внесення недостатньої кількості добрив стовідсотково даються взнаки на остаточному результаті, якщо навіть використовувалася найсучасніша техніка та всі інші агрозаходи були проведені в повній мірі. А втім, «слабким місцем» може стати й низька якість агрозаходів, обумовлена недостатніми можливостями техніки. Виходячи з цього, зазначимо, що за основу ми приймаємо загальноприйняті стандарти ведення сільського господарства, які спрямовані на отримання найвищого врожаю.
Порівняльна таблиця економічних показників використання техніки |
Потужність, об’єм двигуна, ширина захвату й інші технічні дані — всі ці формальності нехай з’ясовують спеціалісти інженерних служб. Натомість для менеджера головним показником є продуктивність, яка в першому випадку становить близько 300 га/добу, а в другому — тільки 22 га. Виходить, для забезпечення виконання робіт у сприятливі агротехнічні строки, тракторів і сівалок, що коштують дешевше, має бути в 14 разів більше, а отже, й сумарна вартість техніки зростає майже до 9 млн грн (!). Треба буде й більше фахівців, котрі працюватимуть, обслуговуватимуть і ремонтуватимуть цю техніку.
Зростання цін на енергоносії змушує керівника брати до уваги такий чинник, як споживання палива. Варіанту №1 для обробки зазначеної площі необхідно 10,5 тис. л пального, варанту №2 — 27 тис. На дизпаливо (за ціною 18 грн/л) — відповідно, 189 тис. та 486 тис. грн. Якість висіву — один із найважливіших показників для сівалок. Від нього залежать як майбутній врожай, так і витрати й облік матеріалів. Застосування найдешевших сівалок за використання якісного матеріалу знижує його потенціал через нерівномірний розподіл насінин в ряді, відсутність притискання до посівного ложа, а також через високий відсоток фізичного псування у процесі проходження через агрегат. Значно вищі витрати й недосконалий облік посівного матеріалу та добрив збільшують відповідні статті видатків для підприємства.
Високоякісні ж сівалки обладнано автоматикою захисту від пересіву, яка контролює рівномірний вихід кожної насінини та кожної гранули, враховує їх поштучно, залежно від установленої норми, з точністю 99,5–99,7%, що, крім іншого, унеможливлює випадки розкрадання. Додаткова можливість для економії — керування відкриттям і закриттям окремих секцій, коли агрегат розвертається, що звільняє від проблеми перекриття. Інколи втрати від неякісної роботи сівалки можуть становити до третини врожаю.
В нашому випадку ми обмежимося середньостатистичними 20%, що для площі у 3000 га і за ринкової вартості соняшнику щонайменше становитиме 9, 126 млн грн. Підсумовуючи розрахунки, бачимо цікаву закономірність: те, що спершу вважалося економією, насправді призвело до упущеної вигоди та додаткових грошових витрат, а різниця, за найскромнішими підрахунками, становила понад 3 млн грн — за умови однакового впливу всіх інших чинників.
Звісно, керівник сільгосппідприємства може на власний розсуд розпоряджатися залученими та обіговими коштами. Щоправда, його остаточна ефективність буде виміряна виключно грошима, а прагнення до тотальної економії може датися взнаки незапланованими втратами.
Тарас Корнієнко, директор департаменту виробництва та розвитку сільського господарства Agricom Group газета “АгроМаркет”, червень 2016 року |
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».