Попит на закладення ягідних плантацій в Україні зростає. Безперечним лідером виробничих уподобань є суниці садові. Щоправда, проблемним є завезення в Україну якісного посадкового матеріалу і робота з розсадниками. Як лібералізовано законодавству в галузі розсадництва і коли імпортні саджанці будуть доступнішими?
Садивний матеріал — основна інвестиційна складова в закладанні ягідної плантації. Вартість садивного матеріалу становить фактично половину та більше всіх витрат. Наприклад, імпортні саджанці чорниць коштуватимуть мінімум 80% сумарної вартості закладання ягідника. Саджанці ожини, порівнюючи із рештою насаджень, дешевші, проте на другий рік плантації потрібно значно більші витратити на спорудження шпалери. Словом, виробник уже на початку розуміє, що саме від вартості садивного матеріалу залежатиме окупність бізнесу.
Міжнародний контроль
В Україні, як і в більшості країн світу, існує контроль обігу садивного матеріалу. Його мета — захистити інвестиції виробників на дотримання прав власника сорту, якості та фітосанітарного стану садивного матеріалу. Сертифікаційні схеми його вирощування мають відповідати міжнародним нормам, зокрема європейській Середземноморській організації захисту рослин, на інтернет-сайті якої виробники можуть завантажити всі вимоги та сертифікаційні схеми для ягідних культур. Україна є дійсним членом цієї організації, тож ці схеми мають впроваджуватися на території нашої держави.
В ідеалі сертифікаційні схеми держав — членів організації мають повністю відповідати вимогам організації. Деякі держави можуть ставити навіть суворіші вимоги за міжнародні. Проте менш суворих вимог апріорі бути не може.
Курс на лібералізацію
Українські виробники садивного матеріалу керуються низкою законів і підзаконних актів, а саме: «Про насіння та садивний матеріал», «Про карантин рослин», «Про права на сорти рослин». Останнім часом це законодавство було змінене, до речі, у кращій бік, завдяки гармонізації з вимогами Європейського Союзу. По-перше, змінилися карантинні вимоги щодо завезення іноземного садивного матеріалу. Сьогодні не потрібен карантинний дозвіл на імпорт, який раніше видавала Держветфітослужба України.
Інші два закони також були лібералізовані. Зокрема, суттєво спрощено процедуру реєстрації розсадників. Для цього потрібно мати в штаті кваліфікованого фахівця, матеріально-технічну базу (у законі напряму не сказано яку саме), і підтвердження права на використання та вирощування того чи того сорту (ліцензію). Потім подається заявка з вказівкою, скільки саме планується вирощувати, й виробника офіційно реєструють як розсадник. Жодних інших додаткових документів, згідно з новими правилами, не вимагатимуть. Раніше процедура була набагато проблемнішою.
Щодо права на реалізацію садивного матеріалу. У законодавстві чітко виписано, що будь-який суб’єкт підприємництва має право на продаж садивного матеріалу за дотримання прав інтелектуальної власності на сорт, а також надаючи сертифікат на нього.
Серед виробників виникає немало плутанини щодо категорій садивного матеріалу. Йдеться, зокрема, про еліту та супереліту. Відповідно до міжнародних норм, в Україні впроваджено додаткові категорії садивного матеріалу, а саме: вихідний матеріал, базовий і сертифікований. Виробники, які використовують садивний матеріал для вирощування плодово-ягідних культур, мають користуватися сертифікованим матеріалом; для закладання маточників доречним буде базовий садивний матеріал; вихідний матеріал розсадники отримують від оригінаторів сорту. Сертифікат на садивний матеріал — документ, що засвідчує ідентичність певного сорту й підтверджує його товарні якості.
Якість чи патріотизм
До обігу в Україні допускають сорти, які включено до Державного реєстру рослин, приданих до поширення в Україні. Раніше це було два різних реєстри. «Державний реєстр виробників насіння та садивного матеріалу» з червня 2016 року перейменують на «Державний реєстр суб’єктів насінництва та розсадництва». Свіжий випуск буде розміщено у вільному доступі на сайті Держсільгоспінспекції. На цьому самому ресурсі доступний Реєстр уже виданих сертифікатів, завдяки чому можна перевірити чи дійсно той чи той розсадник має сертифікат і виробник отримує оригінальні, а не фальшиві документи.
«Державний реєстр сортів рослин, придатних для поширення в Україні» розміщено на сайті Держветфітослужби України також у вільному доступі. Тут можна отримати інформацію про те, скільки сортів рослин вітчизняної та іноземної селекції зареєстровано нині. Так, сорти ягідних культур, зокрема порічок, чорної смородини, аґрусу, здебільшого презентують українську селекцію. Вони майже нічим не поступаються іноземним відповідникам, мають достойну врожайність і якість. Тож сенсу використовувати в Україні іноземні сорти немає, бо зростає вартість закладання плантації.
Сорти ожини, малини, суниць української селекції мають неперевершені смакові властивості, а от по лежкості та товарності ягід вони значно програють іноземним. Супермаркети хочуть ідеальний зовнішній вигляд ягоди, аби вона була лежкою, тобто зберігалась на полиці якомога довше і мала чудовий смак. Виробники змушені імпортувати садивний матеріал, адже остаточну ціну товару визначає не сам виробник, а той, хто ягоду продає.
Закордонні компанії-оригінатори не поспішають реєструвати в Україні свої сорти через складну процедуру реєстрації та сумнівність дотримання прав інтелектуальної власності. Без допомоги українського спеціаліста зробити це майже нереально.
Офіційно сортів ягід іноземної селекції в Україні небагато. Виробники вимушені або завозити рослини самостійно, або ж послуговуватися фірмами-посередниками, у яких вони не можуть отримати жодних письмових доказів щодо вірогідності інформації про заявлений сорт і не можуть висловити жодних претензій у разі, якщо рослини будуть неякісними. Виробники змушені завозити в Україну садивний матеріал контрабандним способом, що дешевше, проте також вимагає «додаткових витрат». Знову ніхто не слідкує за дотриманням санітарних норм, температурним режимом. Доцільність такого процесу є сумнівною.
Вартість офіційно імпортованих в Україну сортів не можна назвати ринковою, бо в неї закладено ціну «відкатів» дозвільним структурам. Якість іноземних саджанців є прийнятною й цілком задовольняє потреби виробників ягід.
В Україні збільшується кількість професійних розсадників якісного посадкового матеріалу Так, комерціалізовано декілька нових сортів суниць садових італійської селекції компанії «Нью Фрутс»: Альта, Роксана та Сирія, що були зареєстровані в Україні 2015 року. Було проведено тендер на ліцензії цих сортів, за результатами яких право на їх вирощування отримали два підприємства: ТОВ «Мелен» (Житомирська обл.) і ТОВ «Адана» (Черкаська обл.). Із 2016 року сорти будуть у широкому доступі, саджанці супроводжуватимуться сертифікатами, де буде зазначено, що їх вирощено з безвірусного матеріалу. Правовласник урахував економічні реалії в Україні, й розсадники сплачують значно менше роялті, ніж у Європі. Ціна садивного матеріалу буде доступною й адекватною.
Говорить практик
ТОВ «Мелен», що на Житомирщині, стало одним із перших підприємств, яке отримало ліцензію на вирощування іноземного посадкового матеріалу в Україні. Про новий вид бізнесу, а також про те, скільки коштуватиме сертифікований саджанець в Україні, розповіла засновниця підприємства Наталія Меленевська.
— Цього року ваша компанія стала однією з перших, що отримала на території України офіційну ліцензію на вирощування та поширення італійських сортів суниць садової компанії New Fruits S.A.S. Що це означає для вашої компанії та для ринку в цілому?
— Ми вирощуємо суницю вже 5 років. За цей час протестували багато сортів малини та суниць садових. Перший урожай сортів New Fruits отримали 2014 року. Сподобалися стабільні врожаї та висока продуктивність сортів Алба, Азія, Роксана. Вирощену продукцію реалізуємо на свіжий ринок, тому зауважуємо на транспортабельність і лежкість продукції, зважаємо на побажання споживачів щодо зовнішнього вигляду та смакових якостей ягід. У цьому плані сорти селекції New Fruits нас завжди влаштовували.
Сезон-2016 можу назвати для ТОВ «Мелен» історичним. Ми вперше починаємо працювати напряму з італійськими партнерами й самостійно вирощуватимемо сертифікований посадковий матеріал. Раніше це відбувалося лише через компанію «ФруТек», яка має неабиякий досвід і відповідні ліцензії на іноземний посадковий матеріал.
Оскільки ми не новачки у ягідному бізнесі, то добре розуміємо справжню цінність якісного посадкового матеріалу. Тому й вирішили розпочати співпрацю напряму. Всі результати ще попереду.
Для України це вже велике досягнення — це означає повноцінний доступ до найкращих іноземних сортів відмінної якості. Відтепер не потрібно буде їхати та закуповувати їх за кордоном. Українці матимуть нормальний ліцензований посадковий матеріал без зайвих переплат і побоювань.
— Скільки часу знадобилося на те, аби реалізувати ідею й стати партнером для італійців? Адже іноземці доволі прискіпливо ставляться до українських компаній?
— Процес отримання ліцензії від подачі заявки тривав чотири місяці. Взагалі «ФруТек» вів перемовини про отримання ліцензії українськими розсадниками ще 2015 року. Пройшовши всі відповідні тендерні процедури, ми та ще одна українська компанія отримали субліцензії на сорти суниць садових Альба, Азія, Роксана, Сирія. Вони надзвичайно добре зарекомендували себе в умовах різних регіонів України. Попит на них стабільно високий.
Ми вже завезли маточні рослини. Наприкінці червня плануємо брати в них «вуса», пікірувати та згодом продавати. Використання базового посадкового матеріалу для вирощування касетних саджанців гарантує всім нашим покупцям відсутність вірусних патогенів і повну відповідність заявленому сорту.
Сама процедура отримання ліцензії була не надто складною. Основні вимоги від італійської сторони — порядність і системний підхід до виробництва саджанців, прозорість в роботі українського підприємства, адже потрібно сплачувати роялті рівно за ту кількість саджанців, яку реально виростили. Існує сувора заборона на продаж саджанців поза територією України. Компанія «ФруТек», яка організувала нам процес видачі субліцензії, повірила, що ми дійсно дотримуватимемося всіх умов ліцензійного договору.
— Якими є умови контролю роботи підприємства та сплати роялті за сорти?
— Представники компанії «ФруТек» і New Fruits мають право беззастережного та всеосяжного контролю: можуть в будь-який час приїхати з інспекцією на поля, наочно оцінити, скільки саджанців вирощено та продано. Тобто робитимуть усе, аби не було необлікованих продажів посадкового матеріалу. Ще один момент — дотримання технології вирощування ліцензованих саджанців на просторово віддалених від плодоносних полів ділянках і в теплиці. Маточник має використовуватися лише один рік — на наступний сезон він може або залишитися на ягоду, або переорюється.
У свою чергу компанія «ФруТек» може рекомендувати частині своїх клієнтів, які раніше купували іноземний посадковий матеріал і зацікавлені в розширенні плантацій, перейти на український посадковий матеріал. Також ми сплатили одноразовий паушальний внесок за видачу ліцензії. Відтепер щосезону сплачуватимемо відповідну суму роялті.
— Чому ліцензії отримало лише два підприємства в Україні? Невже немає більше достойних?
— На жаль, українські виробники посадкового матеріалу не дуже добре себе позиціонують на міжнародному ринку. Багато з них працюють за «чорними» та «сірими» схемами. Працювати з іноземцями — з самого початку відповідати їхнім вимогам. Сподіваюсь, із часом таких компаній буде більше.
— Конкуренції не боїтеся?
— Ні, швидше, навпаки. Хотілося б, аби в Україні було більше підприємств із продажу посадкового матеріалу, які працювали б законно й не обманювали покупців. На жаль, саджанці ягід — дуже специфічний товар, на якому завжди хочуть «нагріти руки». Водночас сам плантатор майже ніколи не може довести провину продавця й втрачає гроші. Саме тому, купуючи ліцензований посадковий матеріал, виробник упереджує помилки та втрати.
— Якою буде ціна цих ліцензованих саджанців в Україні?
— Ціна іноземного посадкового матеріалу, завезеного з-за кордону, мінімум 8 грн за саджанець мінімального класу. З боку внутрішнього ринку це не прохідна ціна. Щоб забезпечити посадковим матеріалом себе й інших виробників, ми вирішили не тягнути й отримали ліцензію. Тим самим ми зможемо запропонувати значно нижчу ціну сертифікованого касетного саджанця — від 3,5 грн/шт. Насправді, все залежить від ціни роялті, що сплачується у євро. Якщо трапиться диво й валюта дешевшатиме, відповідно й ціна саджанців буде нижчою.
— Скільки розсади плануєте отримати та продати?
— Важко сказати. Контракти на стадії підписання, адже ми тільки-но стартували. За попередніми розрахунками, цього року наші потужності становитимуть 300–500 тис. саджанців суниць садових. В наших планах насамперед добре зарекомендувати себе на ринку, зробити все, щоб клієнти були задоволеними. Запрошую підприємців, які планують закладати великі масиви суницями садовими, приїздити в маточник і дивитися на саджанці. Не купуйте «кота в мішку»!
Ірина Глотова
журнал “Плантатор”, травень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
