Вирости, і не перерости
Науковці дослідили, як впливають фунгіцидні препарати з ретардантною дією на перезимівлю ріпаку за раннього висіву та в умовах теплої осені.
Ґрунтово-кліматичні умови півдня України сприятливі для нормального росту й розвитку рослин ріпаку озимого та відповідають його біологічним вимогам. Зокрема, за використання рекомендованих агротехнологічних заходів вирощування культури висока родючість ґрунтів, їх задовільна водо- та повітропроникність, велика кількість опадів і температурний режим забезпечують отримання стабільно високих урожаїв насіння культури.
Результати досліджень, проведених у зрошуваних умовах півдня України, свідчать, що оптимальним строком сівби для ріпаку озимого є перша декада вересня. Проте за сівби у цей термін надалі часто рослини культури переростають, що стає причиною зниження їх морозо- та зимостійкості. Для розв’язання цієї проблеми логічним є внесення на посівах ріпаку озимого фунгіцидів-ретардантів.
Практичний дослід
Однак застосування фунгіцидних препаратів із ретардантною дією потребує уточнення строків їх унесення з погляду одержання максимальної ефективності, підвищення врожайності та якості насіння.
Мета наших досліджень — встановити насіннєву продуктивність і посівні якості ріпаку озимого сорту Дембо залежно від застосування різних фунгіцидів-ретардантів в осінній період вегетації в умовах зрошення півдня України. Дослід було закладено на дослідному полі ІЗЗ НААН у 2015–2016 рр.
Агротехніка вирощування ріпаку озимого була загальноприйнятою для півдня України. Для виконання досліду після збирання врожаю пшениці озимої визначали типову ділянку, на якій відсутні багаторічні кореневопаросткові бур’яни. Відповідно до агрохімічного аналізу, фосфору та калію у ґрунті було достатньо, тому потреби в їх унесенні не було. Для отримання запланованого рівня врожайності 3,0 т/га вносили азотні добрива у вигляді аміачної селітри під основний обробіток ґрунту — 1/3 потрібної кількості, та 2/3 рано весною — у підживлення. Всього було внесено 130 кг/га аміачної селітри.
Обробіток ґрунту проводили відповідно до загальноприйнятих рекомендацій цієї зони вирощування, а саме: оранку плугом ПЛН-5-35 із прикочуванням котками 3ККШ-6А з наступним поливом нормою 600 м?/га. Для знищення падалиці попередника — пшениці озимої та сходів дводольних бур’янів уносили гербіциди Зеллек супер (0,5 л/га) і Галера 334 (0,3 л/га). Перед сівбою зробили передпосівну культивацію й прикочування. Висівали ріпак сівалкою СН-16 з наступним прикочуванням ґрунту кільчасто-шпоровими котками ЗККШ-3.
Погодні умови осені 2015 року мали певні особливості. За температурними показниками вони були сприятливими для росту й розвитку рослин культури; за опадами — не сприятливими: протягом вересня й першої половини жовтня дощів майже не було, тому отримання повноцінних сходів і подальша вегетація рослин ріпаку значною мірою були зумовлені проведенням вологозарядкового поливу.
Ураховуючи те, що функціональна основа заходу, що вивчався, за часом закладається восени й пов’язана з температурою, слід детальніше схарактеризувати саме температурний режим погоди осені. В наших дослідженнях ріпак сіяли в першу декаду вересня (03.09), середня температура становила +22,4 °С, що було вище за багаторічну на 3,8 °С. Середня температура другої декади вересня (19,3 °С) також була вищою від норми на 2,9 °С. Тому повні сходи культури були отримані вже на 5-й день після сівби (8 вересня). Сприятливою для росту й розвитку рослин ріпаку озимого була температура у третій декаді вересня +21,0 °С (вища за норму на 2,4 °С) та в першій декаді жовтня +12,8 °С (вища від норми на 0,6 °С). В таких умовах фаза рослин ріпаку озимого 4–5 листків була зафіксована наприкінці третьої декади вересня.
Загартування рослин
Першу обробку фунгіцидами-ретардантами проведено 30 вересня за середньодобової температури повітря +15,9 °С (фаза 4–5 листків). Другу обробку — у фазу 6–7 листків (07.10), коли середня температура повітря становила +12,6 °С. Третю — у фазу 8–9 листків (19.10) за середньої температури повітря +12,1 °С. Починаючи з третьої декади жовтня й до середини другої декади листопада середньодобова температура повітря становила +2…+8 °С із незначним підвищенням в окремі дні до +10…+14,9 °С. Нічні заморозки розпочалися в першій декаді листопада. Стійкі морози на рівні –0,2…–2,8 °С настали вже в першій декаді грудня. Отже, за температурними показниками обидві фази загартування рослин пройшли в задовільних умовах.
Наприкінці осінньої вегетації на варіантах із застосуванням фунгіцидів-ретардантів рослини ріпаку озимого відрізнялися від контрольних як за зовнішнім виглядом, так і за морфологічними й біохімічними показниками. Загальними відмінностями застосування досліджуваних ретардантів є те, що обидва препарати призводили до зміни зовнішнього вигляду рослин ріпаку озимого.
На відміну від контрольних варіантів рослини, оброблені фунгіцидами-ретардантами, мали більш пряморосле листя, зменшувалися в об’ємі, їх листя розстилалося по поверхні ґрунту. На явне зниження інтенсивності процесу біосинтезу гіберелінів указували зовнішні зміни верхівки головного стебла рослин — ступінь цих змін, а саме уповільнення росту нового листя й поява коричневого забарвлення, істотніше були виражені на варіантах із препаратом Карамба Турбо за першого строку його застосування (фаза 4–5 листків рослин культури). Внесення препаратів у пізнішу фазу розвитку культури (фаза 8–9 листків) було менш ефективним, що можна пояснити сезонним похолоданням і збільшенням віку культури.
Беручи до уваги те, що застосовані в досліді препарати не впливають на процес поділу клітини, фази розвитку контрольних й оброблених рослин ріпаку озимого проходили одночасно, а візуальне сприйняття кількості листя зумовлено різними розмірами новоутворених листків: в оброблених рослин вони мали значно менші розміри. У цьому аспекті можна вважати, що уповільнення лінійного росту рослин взагалі веде до зниження витрат енергетичного матеріалу — цукру, принаймні за застосування Карамба Турбо.
Найважливішим етапом для рослин ріпаку озимого є перезимівля, для успішного проходження якої рослини повинні мати певні морфо-біохімічні показники: кількість листків 6–9 шт. на рослині, винос верхівки головного стебла над поверхнею ґрунту не більше як 1,5 см й запас розчинних цукрів у свіжому матеріалі не менше ніж 5–6%. Перед уходом в зиму на контролі рослини ріпаку озимого сформували 9,7–10,0 шт. листків на рослині, діаметр кореневої шийки становив 9,9–10,4 мм, а довжина головного кореня кореневої системи сягала 20,2–22,1 см.
За внесення препарату Унікаль у перший строк (4–5 листків) кількість листків на рослинах культури перед входженням в зиму становила 8,2 шт., діаметр кореневої шийки — 9,8 мм, а довжина кореневої системи 23,2 см. В разі внесення у цей строк препарату Карамба Турбо кількість листків становила 7,8 шт./рослині, діаметр кореневої шийки збільшувався до 10,7 мм, а коренева система заглиблювалася до 26,7 см.
Детальний аналіз умісту цукрів у рослинах ріпаку озимого показав чітку закономірність збільшення цього показника за застосування обох фунгіцидів-ретардантів. За вмістом основного запасного енергетичного матеріалу — цукру, рослини мали високий рівень — 8,32–8,85% у свіжому матеріалі, за середньостатистичних показників у наших дослідженнях за 2000–2015 рр. — 5,75–7,65%. Такі зміни в органах рослин ріпаку озимого на варіантах із фунгіцидами сприяють успішному проходженню зимової фази.
Перезимівля ріпаку
Аналіз біометричних і біохімічних показників рослин ріпаку дає можливість зробити припущення, що найсприятливіші умови для росту й розвитку культури в умовах зрошення склалися за застосування фунгіциду-ретарданту Карамба в разі внесення його у фазу розвитку рослин ріпаку озимого 4–5 листків.
Погодні умови січня 2016 року характеризувалися морозними й теплими періодами. Значне пониження температури було зафіксовано 2–4 січня до –13…–14,9 °С та 23–25 січня — до –11…–13,7 °С.
На початок лютого запаси розчинного цукру в рослинах ріпаку озимого знизилися на 30%. Ураховуючи, що найбільш вірогідним оптимальним строком унесення фунгіцидів-ретардантів у досліді є фаза розвитку рослин 4–5 листків, слід навести характеристику зміни вмісту цукрів у рослинах ріпаку озимого на цьому варіанті. Значне зниження вмісту цукрів у свіжому зразку відбулося на варіантах досліду, де застосовували препарат Унікаль — цей показник зменшився з 8,97% перед початком зимівлі до 5,79% на початку лютого (03.02.2016); найменше — на варіантах із застосуванням ретарданту Карамба Турбо — з 9,03 до 6,53%. На контролі вміст цукрів у сирому матеріалі знизився з 8,85 до 6,21%.
Лютий 2016 року був помірно прохолодним без значних різких знижень мінусових температур. Часті відлиги з опадами за підвищених температур (+8…+10 °С) сприяли зараженню рослин ріпаку озимого різними хворобами (фомоз, альтернаріоз, сіра та біла гнилі).
Слід зазначити, що перезимівля рослин ріпаку озимого відбувалася на варіантах досліду по-різному. Найбільші втрати рослин культури спостережено на контрольних варіантах. Густота стояння рослин на контролі першого строку внесення препаратів (4–5 листків) знизилася з 66,2 до 44,2 шт./м?.
Найменше зменшення кількості рослин культури спостерігали на варіантах досліду з унесенням Карамба Турбо в перший строк унесення препарату (4–5 листків) — з 71, до 69,4 шт./м?.
Яку отримали врожайність
Урожайність насіння ріпаку озимого залежно від погодних й агротехнологічних умов коливалася в досить широких ме жах. В Україні середня врожайність насіння культури становить 1,90 т/га, у Херсонській області за останні п’ять років вона варіювала в межах 1,20–1,85 т/га. У проведених нами дослідженнях урожайність насіння ріпаку озимого за період 2015–2016 рр. коливалася від 2,42 до 2,85 т/га.
Результатами досліджень було встановлено, що на врожай насіння культури звітного року вплинули всі чинники досліду. Проте найбільше — застосування фунгіцидів-ретардантів (частка впливу — 43,0%) і фаза розвитку рослин культури, коли застосовували препарати (32,6%).
Раїса Вожегова, д-р с.-г. наук, професор, Інститут зрошуваного землеробства НААН
Співавтори: Анатолій Влащук, канд. с.-г. наук, Олена Конащук, ст. наук. співроб., Михайло Дзюба, аспірант
журнал “The Ukrainian Farmer”, квітень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».