Реконструкція старих елеваторних потужностей забезпечує добру рентабельність для приймання/відвантаження зерна.
Байки про неефективність бетонних елеваторів не витримують перевірки діяльністю таких сховищ після їх модернізації. Працюючи з невеликими господарствами та фермерами, оперативно приймаючи невеликі партії зерна, правлячи за це конкурентні ціни, вони доводять, що орієнтація лише на сучасні металеві споруди є хибною. Підприємства з бетонними сховищами швидше окупаються та більш конкурентні на ринку послуг. Зважаючи на коливання валютних курсів, їх будівництво чи реконструкція стають рентабельнішими, як порівняти з придбанням і монтажем з «нуля» металевих силосів, оформленням десятків паперів, отриманням численних дозволів і сплатою значних «благодійних унесків».
Тому придбання та реконструкція таких об’єктів не є дивиною за нинішніх складних економічних умов. Буквально в липні цього року в Бердичіві (Житомирська обл.) відбувався монтаж обладнання на одному з таких елеваторів, де ми побували й побачили, що і як реконструюють.
У день нашого відвідання ТОВ «Бердичівський елеватор» на майданчику встановлювали нове обладнання: відбувалися зварювальні та бетонні роботи, на наших очах монтували шахтну зерносушарку. Проте центром робіт були два старих бетонних приміщення ангарного типу — запустіли споруди зі слідами безгосподарності. Однак стіни й вікна вже були ретельно зароблені спеціальними розчинами. Поряд установлювали транспортне обладнання та зерносепаратор, завершувалися роботи з уведення в експлуатацію автомобільних ваг і розвантажувача зерна з приймальним бункером. Усе обладнання нове, до того ж українського виробництва — «Зернова Столиця», ОЛИС, «Варіант», «Техноваги». Тільки шахтна зерносушарка монтувалася європейська — її конструктивні елементи також можна було побачити розкладеними по всьому майданчику: монтаж вели кілька місцевих операторів, які саме звіряли номери та перевіряли наявність потрібних елементів і вузлів.
Велика кількість будівельних матеріалів, інструменти, машини — усе це створювало атмосферу оновлення та початку нового життя на об’єкті.
Позад сховища завершувалася реконструкція залізничної гілки, що має забезпечити стабільність перевезення зерна. Шпали та рейки вже прокладено, щебінь рівно розсипаний, залишилися лише невеликі роботи з доведення шляху до потрібного рівня вимог транспортування зерна потягами.
Детальнішу інформацію про цей об’єкт нам надали генеральний директор керуючої компанії «Зернова база України» Алтинбек Мустапаєв і керівник «Бердичівського елеватора» Анатолій Паталаха.
Алтинбек Мусамбаєв розповів, що ризиковим інвестором виступала одна з казахстанських компаній. Вона була зареєстрована й з’явилася на ринку України у 2014 році. Принциповою вимогою інвесторів стало придбання саме бетонних приміщень замість будівництва нових металевих силосів. Він вважає, що такі кроки є абсолютно виправданими та прорахованими за нинішніх умов, й очікує окупність елеваторів за 4–5 років. На першому з придбаних елеваторів — Андрушівському (з оперативним зберіганням 16 тис. тонн й автомобільним прийманням 100 т/год) уже встановлено все обладнання, відремонтовані бетонні сховища. Було збудовано з «нуля» залізничну гілку та вкладено експортні контракти на постачання зерна в порти. Повністю сертифікована за євростандартами зернова лабораторія веде контроль зерна, яке спрямовують на продаж.
Такий успішний старт дозволив придбати навесні 2015 року ще одне подібне підприємство — колишній Бердичівський комбікормовий завод, який проти Андрушівського елеватора має краще логістичне розташування. Тут тільки відбувається реконструкція, а зерно нового врожаю планують приймати у другій половині серпня.
Принципову ставку на використання відремонтованих бетонних сховищ, українського обладнання генеральний директор вважає виправданою та правильною: «Ці технології конкурентні за всіма показниками. Вони не поступаються закордонним аналогам, але завдяки меншим інвестиціям маємо нижчі розцінки на послуги з обробки зерна».
Загалом у два елеватори інвестовано понад 6 млн доларів США, обсяги інвестицій зростатимуть і далі, зазначив Алтинбек Мусамбаєв.
Анатолій Паталаха наголосив, що вибір європейської сушарки пов’язаний з екологічними аспектами (елеватори розташовані поряд із населеними пунктами), наявністю рекуперації та низькими показниками витрат природного газу й електроенергії. Сушарка має бути важливим елементом керування елеватором, оперативно знімаючи вологу з великих обсягів зерна.
Олександр Горда
журнал “The Ukrainian Farmer”, серпень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
