Вся правда про природу теплового стресу, механізми його виникнення та способи уникнення.
Тепловий стрес може виникати в будь-якої вікової групи птиці. Частіше за все причиною цього стають довготривалі високі температури повітря. Іноді тепловий стрес виникає через порушення роботи автоматичної системи вентиляції. Про основні негаразди, що трапляються на бройлерному виробництві влітку, про способи уникнення теплового стресу та найбільш дієві варіанти усунення його наслідків розповів Денис Музика, директор департаменту ветеринарної медицини і технології ТОВ «Комплекс «Агромарс».
— Денисе Сергійовичу, як часто на бройлерному виробництві трапляється тепловий стрес у птиці? Яку загрозу він несе для її здоров’я?
— Тепловий стрес на бройлерному виробництві в літній період виникає досить часто. Це створює великі труднощі в досягненні виробничих показників, оскільки особливо від нього страждає велика вгодована птиця. Для дорослої птиці (як фінального гібриду, так і племінного поголів’я) підвищення температури в пташнику вище 28 °С вже є критичним. За цієї температури в її організмі вже починаються негативні процеси, які призводять до того, що птиця витрачає дуже багато внутрішніх ресурсів на компенсаторні терморегуляційні механізми, спрямовані на нівелювання теплового стресу. Через це поголів’я споживає більше води, ніж корму, що призводить до зниження продуктивності. У разі більш тривалого впливу підвищених температур на організм птиці настає смерть.
Під час теплового стресу в птиці відбуваються зміни в шлунково-кишковому тракті. Спостерігається гальмування швидкості секреторних процесів в організмі, що пов’язано із перерозподілом рідин у результаті посиленої втрати води для потреб терморегуляції. У стані теплового стресу в плазмі крові птиці спостерігається підвищення рівнів кортикостерону, лептину і глюкагону, а також зниження кількості гормонів щитовидної залози й інсуліну. Через високі температури пригнічується секреція шлункового соку, зменшуються його бактерицидні функції, активність пепсину та деяких інших ферментів. Також відбувається гальмування секреції ферментів підшлункової залози, пригнічується моторика кишечника.
За температури понад 30 °С і вологості більше від 60% у птиці підвищується температура тіла й частота дихання. Оскільки птиця, на відміну від ссавців, пітніти не може, від надлишку вологи і тепла вона позбавляється головним чином через респіраторний тракт. Якщо період дії високих температур затягується, такий процес терморегуляції не може тривати довго. Через прискорене дихання птиця витрачає велику кількість вуглекислого газу. Це може призводити до респіраторного алкалозу з подальшим зниженням рН крові та метаболічним ацидозом.
— За якими ознаками ви визначаєте, що в птиці стався тепловий стрес?
— Тепловий стрес легко можна визначити за клінічними ознаками. Наприклад, птиця сидить розкривши дзьоб і розчепіривши крила, при цьому прискорено дихає. У неї спостерігається підвищена спрага: птиця намагається всіляко занурити дзьоб, гребені та сережки в напувалки, підходить до зони подачі свіжого повітря. Також у цей час вона може закопуватись у підстилку.
Окрім клінічних ознак, можна виявити тепловий стрес і за патологоанатомічними характеристиками. Якщо в птиці стався тепловий стрес, у неї під час розтину спостерігатиметься знекровлення тушки, гіперемія легень, випотівання ексудату в області легенів і повітроносних мішків тощо.
У критичній стадії теплового стресу, коли вже птицю неможливо спасти, вона починає дуже важко дихати, у неї спостерігаються конвульсії, і через деякий час вона гине.
— Наскільки збитковими можуть бути наслідки від теплового стресу для птахогосподарств бройлерного напряму виробництва?
— Збитки можуть бути різними. Їх величина залежить передусім від ступеню ураження поголів’я і того, наскільки швидко господарство почало вживати потрібних заходів для усунення причин і наслідків теплового стресу.
Зрозуміло, що основні збитки від будь-якого стресу полягають у зниженні продуктивності стада. Оскільки птиця під час стресу відмовляється споживати корм, а п’є більше води, її жива вага може зменшуватися навіть на 10%. У подальшому така птиця може й далі не добирати потрібну для її віку та кросу масу.
Також зменшення споживання кормів за високих температур може стати причиною мінерального виснаження м’язової і кісткової тканини, що негативно позначається на кістяку. Крім того, у цей час спостерігається погіршення збереження і живої ваги птиці, збільшується відхід курей.
Якщо тепловий стрес у бройлерів відбувся наприкінці терміну вирощування, може зіпсуватись якість тушок. Наприклад, у птиці можуть бути розриви шкіри під час зняття оперення, погане знекровлення, пігментація, жорстке м’ясо тощо. Змінюється також біохімічний склад м’яса внаслідок зниження рівня протеїну і підвищення вмісту жиру.
Звичайно, якщо господарство займається вирощуванням племінної птиці, економічні збитки від теплового стресу також будуть доволі суттєвими. У птиці знижуватимуться репродуктивні показники, заплідненість яєць, зменшуватиметься кількість спермопродукції, істотно зменшуватиметься активність під час спарювання.
Окрім зазначеного, є ще невидимий бік згубного впливу теплового стресу – це послаблення організму. А за таких умов активізуються вірусні та бактеріальні інфекції, що загалом призводитиме до погіршення загального імунного статусу поголів’я та біобезпеки підприємства.
— Яких заходів можна вживати для ефективної профілактики теплового стресу птиці?
— Як відомо, у птиці теплова енергія виробляється на основі метаболізму. Так от, під час теплового стресу важливо передусім знизити виділення метаболічного тепла або ж збільшити втрати тепла з тіла. Тому птиця в умовах теплового стресу розправляє крила для посилення перенесення надлишку тепла з тіла в атмосферу.
Профілактику теплового стресу можна здійснювати за кількома методиками. Це можуть бути різні способи мінімізації впливу підвищеної температури, медикаментозна допомога птиці, зміни в годівлі тощо.
Якщо говорити про мінімізацію впливу підвищеної температури, то найперше слід влітку зменшувати щільність посадки птиці (не менш як на 20%). Це дуже важливо. До того ж не потрібно чекати, поки спека буде в самому розпалі – краще постійно відслідковувати погодні коливання і заздалегідь вживати потрібних заходів.
Увесь час слід підтримувати комфортну для птиці температуру. Це можна робити різними способами, наприклад, через кондиціювання повітря, капілярне охолодження, плакучі панелі, системи туманування, «фреш-ніс», вентиляцію тощо.
Якщо в корпусах не передбачена охолоджувальна система, варто створити ефект рушника, яким інтенсивно розмахують, що призводитиме до часткового охолодження птиці (все це можна зробити за грамотної роботи з тунельною вентиляцією).
Також бажано зменшити товщину шару підстилки (3–5 см улітку буде достатньо).
У разі критично великих підвищених температур потрібно зливати теплу воду з системи напування, тим самим птиця буде отримувати більш прохолодну воду, що додатково охолоджуватиме її. Через те, що в жару птиця споживає води більше, ніж улітку, варто потурбуватися, щоб її було вдосталь. І якщо потрібно, слід поставити додаткові напувалки. Бажано, щоб температура води була не вищою за 15 °С для дорослої птиці й не вищою за 20 °С для молодняку старше 3-тижневого віку.
Можна білити покрівлю або фарбувати в білий колір. Це дозволить зменшити зовнішні надходження тепла в пташник на 10–15%.
У місці розміщення птиці можна збільшувати швидкість руху повітря, що сприяє поліпшенню тепловіддачі від неї. Незамінною в цьому сенсі є тунельна вентиляція, коли повітря в пташник надходить через припливні жалюзі, а видаляється через протилежну торцеву або прилеглу до неї ділянку бічних стін за допомогою високопродуктивних витяжних осьових вентиляторів.
Усе зазначене стосується технологічних удосконалень. Також раджу переглянути раціон птиці. На літній період бажано зменшувати енергію корму і обмежувати його кількість (з метою зниження метаболічної енергії, що виділяється птицею). Паралельно слід вводити додаткову кількість жирів. Але звісно, робити це треба за умови пропорційного підвищення рівня сирого протеїну і незамінних амінокислот в раціоні.
За підвищених температур значно збільшується потреба птиці у вітамінах А, Е, В. Тому їх випоюють поголів’ю із профілактичною метою. Випоювання вітаміну С стимулює вироблення в організмі птиці антистресових гормонів. Також можна давати птиці додаткову кількість електролітів (наприклад хлориду калію 0,5–1%). Рекомендується також випоювати аспірин (як розріджувач крові) для полегшення серцевої діяльності.
Загалом же своєчасна реакція і швидке включення механізмів профілактики теплового стресу дозволять мінімізувати втрати, оскільки тепловий стрес для птиці є дуже небезпечним і, як відомо, може призводити до величезних економічних втрат.
— Які ще загрози, окрім теплового стресу, актуальні для птиці в літню пору? Де ще варто виробникам курятини перестрахуватися?
— Високі температури в пташнику сприяють інтенсивному розмноженню різної мікрофлори. Це можуть бути і патогенні мікроорганізми, комахи тощо. Також екстремально високі температури призводять до швидкого псування корму, тому слід ретельніше підходити до перевірки його якості. Усі ці перераховані фактори можуть істотно впливати на імунний статус птиці, погіршуючи його.
Що стосується хвороб, сальмонельоз наразі залишається одним із найбільш поширених антропозоонозних захворювань. Контроль цієї хвороби у птиці здійснювати нелегко, але домогтися позитивного результату допоможе виконання кількох важливих вимог. Перш за все – це біобезпека. На фермах треба контролювати гігієну, корм, воду і особливо гризунів, оскільки вони можуть бути основним джерелом інфекції. Суть контролю полягає в тому, щоб обмежити переміщення корму, води, персоналу, комах, гризунів тощо, визначити для них конкретну схему руху та список дій для проведення дезінфекції. На промисловому поголів’ї бройлерів економічно недоцільно проводити вакцинацію проти сальмонельозу. Живі вакцини в Україні заборонені, а інактивовані виробляють антитіла повільно. Оскільки термін вирощування бройлерів нетривалий, їх застосовувати на товарній птиці недоцільно. Більше того, інактивовані вакцини застосовують індивідуально, вони дуже реактогенні для молодої птиці. Їх використовують на батьківському поголів’ї дворазово з інтервалом 60 днів і захищають потомство на ранніх етапах зараження до 15 днів.
Високі температури також сприяють швидкому розвитку гнильної мікрофлори в системі напування, що призводить до кишкових інфекцій. Для попередження кишкових інфекцій використовують препарати на основі органічних кислот.
Загалом же, якщо вчасно і повною мірою вжити всіх потрібних профілактичних заходів і щодо упередження теплового стресу, і щодо розмноження патогенної мікрофлори, проблем у господарстві виникати не повинно. Наразі для цього є дуже багато технологічних і ветеринарних пропозицій. Рішення є – тільки бери та впроваджуй.
Вікторія Дичаковська
журнал “Наше Птахівництво”, липень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
