Тваринництво

Відбір поголів’я

Відбір поголів’я

Про структуру племінного стада, співвідношення груп курей у племінних заводах та про комплекс кількісних і якісних ознак, за якими ведеться селекційна робота.

  

Для роботи з вихідними лініями кросів або «чистою породою» використовують індивідуально-сімейну (комбіновану) селекцію за показниками сімей та індивідуумів. При цьому оцінюють плідників за якістю нащадків у разі збереження специфічності лінії або породи, використовуючи значний селекційний тиск за основними ознаками. Для відтворення множника ліній, порід, прабатьківських форм кросів, перевірки ліній та форм на поєднуваність застосовують масову селекцію.

 

Ознаки для відбору курей

 

У кожній лінії кросу чи породи відповідно до їх призначення визначають комплекс кількісних та якісних ознак, за якими ведеться селекційна робота. Залежно від спеціалізації лінії в кросі (батьківська чи материнська) та мети селекції виділяють основні та додаткові ознаки.

 

Як правило, в материнських лініях основною ознакою є несучість. Підвищення її чи збереження на досягнутому рівні є складним завданням. Тому в селекційну програму, крім абсолютних величин несучості, включають окремі її елементи: темп нарощування та спаду, рівень піку яйцекладки та його тривалість, довжина циклу, стабільність яйцекладки за період. Відбір птиці для підвищення несучості базується в основному на показниках сім’ї, оскільки мінливість цього показника значною мірою залежить від умов зовнішнього середовища. Особлива увага приділяється сім’ям та сімействам з більш високою несучістю на початкову несучку. У цьому разі одночасно враховують дві ознаки: інтенсивність яйцекладки та життєздатність птиці. Другою основною ознакою є статева зрілість: що раніше вона настає, тим вищою є несучість.

 

Вага яєць у програмах селекції материнських ліній хоча і не є основною ознакою, але їй має приділятися значна увага, особливо в перші місяці яйцекладки, оскільки вища вага в цей період означає більший вихід інкубаційних яєць. З цією метою доцільно додатково оцінювати лінії за вагою яєць у 26-тижневому віці.

 

У селекційній роботі з яєчними курми жива вага є контролюючою ознакою: що вища жива вага, тим більші витрати кормів на одиницю продукції. Селекція за живою вагою ведеться на зниження її до оптимального рівня, тобто того рівня, за якого буде досягнута максимальна продуктивність, а коефіцієнти кореляції між цими ознаками будуть невисокими позитивними (у межах 0,05–0,15).

 

Методами сімейної селекції підвищують життєздатність птиці за показниками збереженості молодняку та дорослої птиці. Перевага надається тим сім’ям, в яких відсутній або спостерігається мінімальний відхід птиці.

 

 Таблиця 1. Співвідношення груп курей у племінних заводах

Група птиці

%

Гніздового парування

5–8

Випробувач

25–42

Множник (в т. ч. прабатьківське стадо)

50–70

 

Селекціоновані ознаки

 

У селекційних програмах батьківських ліній кросів на перше місце ставиться вага яєць. Ця ознака характеризується достатньо високими коефіцієнтами спадкування та передається нащадкам по батьківській лінії. Решта показників при цьому мають бути не нижчими за середні значення по лінії.

 

Так, для яєчної птиці селекціонованими ознаками є:

 

– несучість – кожну несучку оцінюють за результатами початкового (40 тижнів) та повного (65–68 тижнів життя) періодів яйцекладки, у штуках яєць. На основі даних по кожній несучці розраховують несучість у розрізі сімей, сімейств, мікроліній і по лінії в цілому;

 

– статева зрілість (вік знесення першого яйця), у днях – визначається по кожній несучці з розрахунками середніх величин по сім’ях, сімействах, мікролініях та лінії;

 

– потижнева динаміка інтенсивності яйцекладки за продуктивний період, вік птиці під час досягнення 30%, 50% та піку яйцекладки, величина піку у відсотках, його тривалість у днях або тижнях, темп спаду несучості тощо – визначається в середньому по лінії;

 

– характер кривої яйцекладки за оцінюваний період (40 чи 65–68 тижнів життя) – визначається шляхом вирахування вірогідності різниці фактичних щотижневих чи щомісячних величин від стандартної кривої у вигляді t-критерію;

 

– вага яєць та її компоненти. У 26-тижневому та в бонітувальному віці (30 та 52-й тижні життя) індивідуально зважують 8–10 послідовно знесених кожною несучкою яєць, вираховують середню вагу яєць по кожній несучці, сім’ї, сімейству, мікролінії, лінії, в грамах. Варіабельність показника ваги яєць у відсотках вираховують по кожній несучці на основі даних індивідуального зважування яєць. Визначається також потижнева динаміка ваги яєць за період яйцекладки по лінії;

 

– показники якості яєць (індекс форми, пружної деформації чи міцності шкаралупи, наявність дефектів шкаралупи та аномалій форми) – визначають індивідуально по кожній несучці у 30- та 52-тижневому віці (у період індивідуального зважування яєць). Вираховують середні показники по несучці, сім’ї, сімейству, мікролінії та лінії;

 

– конверсія корму – індивідуальна оцінка курей, відібраних у гнізда, протягом одного тижня за витратами корму (г/гол./добу) та на одиницю продукції (10 яєць, 1 кг яйцемаси);

 

– жива вага курей і півнів – визначається індивідуально: у віці 17 тижнів по всій птиці, у 52 тижні – тільки несучок, які відібрані у гнізда;

 

– відтворні якості птиці – визначаються індивідуально по кожній несучці селекційних гнізд. У період відтворення обліковують кількість незапліднених яєць, відходів інкубації, виведених курчат, на основі чого розраховують показники заплідненості та виводимості яєць, виводу молодняку по несучці, гнізду, мікролінії, лінії;

 

– генетичні аномалії ембріонального розвитку – обліковують індивідуально після розтину всіх завмерлих ембріонів в період інкубації, кожну аномалію кодують обраним кодом;

 

– збереженість молодняку за 17 тижнів життя і дорослої птиці за продуктивний період – реєструють щоденно за криловими та ножними номерами; фіксують падіж і примусове бракування птиці, причини падежу, на основі чого розраховують збереженість без падежу, загальну, а також падіж від окремих хвороб у відсотках;

 

– наявність генів-маркерів статі: смугастості – В, суцільного забарвлення – b, сріблястості – S, золотистості – s – визначають за кольором та малюнком пуху добового молодняку і дорослої птиці в лініях колорсексних кросів; пізнє оперення – К, раннє оперення – k – визначають за швидкістю росту махових пір’їн крила добового молодняку в лініях федерсексних кросів.

 

Таблиця 2. Лінійна структура селекційного стада племзаводів

Лінія

2-лінійний

крос

3-лінійний

крос

4-лінійний крос

Батьківська лінія батьківської форми

17

17

6

Материнська лінія батьківської форми

14

Батьківська лінія материнської форми

20

12

Материнська лінія материнської форми

83

63

68

 

 

Віктор Хвостик

журнал “Наше Птахівництво”, липень 2015 року

  

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ