Із личинками травневого хруща, які нищать корені молодих плодових та ягідних рослин, можна боротися як біологічними, так і хімічними методами. Хімічні препарати є більш дієвими.
Серед численної родини пластинчастовусих в Україні найпоширенішими є хрущі — західний і східний травневі та червневий. І хоч дорослі комахи живляться листям лісових і плодових дерев, найбільшу шкоду несуть личинки. Хробаки їдять коріння рослин і завдають значних збитків молодим садам, ягідникам, розсадникам, а також лісам, полям і городам.У природі популяцію хрущів (усі стадії розвитку) обмежують мюскардинові гриби Beauveria tenella і B. bassiana. Одним з основних технологічних чинників, який керує кількістю шкідників, є зрошення — в його умовах збільшується видове різноманіття агрофітоценозів, і це підвищує їх стійкість, збалансованість та здатність до саморегуляції.
За даними Інституту садівництва НААН, в останні 20 років у розсадниках і в плодоносних насадженнях черешні, сливи, яблуні, суниці, малини різко зросла популяція хрущів і шкодочинність їх личинок (фото 1).
Дані ґрунтових розкопок в Україні за 2010–2014 рр. свідчать про надто високу кількість личинок. Економічний поріг шкодочинності хрущів — одна личинка на 1 м² ґрунту, натомість в Київській, Волинській, Івано-Франківській, Рівненській, Хмельницькій, Житомирській, Харківській і Закарпатській областях обстеження зафіксували 1,5–30 різновікових личинок на 1 м² ґрунту, а поблизу садозахисних смуг кількість личинок сягала 26–100 особин на 1 м².
Історія захисту
Історично боротьба з личинками хрущів спиралася на агротехнічні елементи обробітку ґрунту. Так, щоб зменшити відкладання яєць самицями, в період яйцекладу не радили розпушувати ґрунт, адже самиці охоче кладуть яйця саме в м’яку землю. Оранка ґрунту на глибину 15 смвиявиласяефективним заходом у боротьбі з однорічними личинками — завдяки їй молоді личинкививерталися нагору й гинули від сонячного світла й обвітрювання. Свого часу, ще 1868 року, німецький ентомолог Ернест Ташенберг-старший у льотний для хрущів період організував у провінції Саксоніямасовий збір імаго. Тоді зібрали 2771 т хрущів, зібраних комах або вбили окропом, або пересипали вапном і отриманою сумішшю удобрили насадження.
Із давніх часів відомий такий метод захисту від хрущів як затруєння ґрунту сірководнем, який, поширюючись у ґрунті, вбиває личинок.
Досвід часів УРСР
Для захисту молодих дерев і ґрунту від личинок травневого хруща у 50-х рр. минулого століття широко застосовували дусти ДДТ і гама-ізомер ГХЦГ. Препарати були дієвими — так, через місяць після внесення у ґрунт 166 кг/га 12% дусту гексахлоранугинуло 82,5% личинок хруща.
Міністерство сільського господарства УРСР 1964 року рекомендувало під час закладання та ремонту насаджень уносити в кожну посадкову яму 12% ГХЦГ.
Оскільки Гексахлоран і ДДТ — сполуки, що за внесення у ґрунт здатні тривалий час зберігати свої властивості, і їм властиво накопичуватися у ґрунті та плодах, 1970 року пестициди на основі цих речовин виключили з переліку дозволених до використання. Однак того самого року відомство рекомендувало для знищення личинок хруща в паровому полі розсадникавносити по 12,5 кг/га 80–90% хлорофосу.
Дослідження Інституту садівництва УААН (1972–1976 рр.) щодо протруєння ґрунту внесенням 80%хлорофосу (у кожну садивну яму або під уже посаджене дерево вносили 5–6 г 80% хлорофосу) зафіксували високу фітотоксичну дію препарату на саджанці яблуні. Внаслідок такого внесення засохло 82–93% деревець, натомість загибель личинок хруща не перевищувала 30%. 1973 року застосування хлорофосу для протруєння ґрунту аграрне міністерство заборонило.
Історія світового захисту
У світовій практиці для боротьби з ґрунтовими шкідниками, крім гексахлорану застосовували інші, також дуже стійкі й такі, що протягом тривалого часу забруднювали ґрунт, хлорорганічні інсектициди.
Так, у ФРН застосовували дуже отруйний для людини й теплокровних тварин препарат на основі суміші немафену та метилізотіоціанату, в Англії й Угорщині — препарати на основі приміциду, у США — тербуфосу чи карбофурану. У Данії проти західного травневого хруща застосовували препарати на основі трихлоронату чи діазінону.
На пасовищах Нової Зеландії проти личинок травневого хруща ґрунт затруювали препаратами на основі ліндану, отруйна післядія якого тривала 14–16 тижнів.
У Болгарії на полях із великою кількістю ґрунтових шкідників висівали насіння, протруєне препаратом на основі гептахлору, а також обприскували ґрунт препаратами на основі ендосульфану, біфентрину або діазінону.
У ФРН після масової боротьби популяція хрущів скоротилася й настало затишшя, але у 1980–1990 рр. шкідник знову активізувався. У плодових садах, на плантаціях суниць, спаржі, у винограднику та на посівах цукрового буряка від 1990 року з хрущем почали боротися біологічним методом: у ґрунт уносили препарати на основі ентомопатогенного гриба Beaveria brongniartii, однак проти личинок хруща цей засіб виявився недостатньо ефективним.
В Італії у яблуневих садах Валле д’Аоста у ґрунт уносили гранульовані препарати на основі фенофосу, хлормефосу та хлорпірифос-етилу, які проти личинок хрущівбули малоефективними.
Сучасні методи
Щоб захистити від личинок травневого хруща плантації суниць, можна застосовувати аміачну воду. За 2–3 місяці до садіння розсади її треба внести в парове поле нормою 2000 л/га.Цей спосіб є дуже ефективним й екологічно безпечним.
Останніми роками для захисту проти личинок західного травневого хруща застосовують препарати на основі прометрину — насіння яблуні та кореневу систему підщеп і саджанців перед садінням вимочують у суміші глини, коров’яку й 1–1,5%-й розчину препарату на основі 50% прометтрину.
Добрий ефект дають й інші засоби. Так, передсадивне замочування коріння саджанців у розчині інсектицидів на основі імідаклоприду (0,2%-й розчин препарату що містить 20% діючої речовини) чи тіаметоксаму (0,2%-й розчин препарату що містить 35% діючої речовини) призвело до загибелі 94–96% личинок травневого хруща.
Личинки хрущів нині завдають значних збитків сільському господарству Австрії. Щоб захистити насадження, у країні застосовують сучасні методи, включно з біологічними, ґрунтованими на дії грибів Beauveria brongniartii та Metarhizium anisoplae.
У Франції хрущі шкодять садам яблуні. Проти шкідника застосовували біопрепарат на основі гриба Beauveria brongniartii, традиційні хімічні інсектициди й навіть антиградові сітки, останні часом забезпечувала надійний захист від жуків.
Препарати на основі гриба Beauveria brongniartii від 1991 року застосовують для захисту від личинок хруща й у Швейцарії.
В Ізраїлі з личинками хруща борються за допомогою соляризації ґрунту. На підготованій до садіння ділянці ґрунт накривають прозорою плівкою, і висока температура, яка унаслідок дії сліпучих сонячних променів установлюється під накриттям, знищує шкідників.
У Польщі хруща знищують біологічними та хімічними методами. Ґрунт в молодих плодових насадженнях обробляють препаратами на основі ентомопатогенного гриба Beaveria bassiana та препаратами на основі хлорпирифосу.
У США злакові трави на газонах пошкоджують личинки пластинчатовусих жуків P. Japonica та Cyclocephala spp., проти яких із наступним поливом застосовували препарати на основі імідаклоприду та галофенозиду. Проти личинок цих жуків у США також застосовують ентомопатогенні нематоди Heterohabditis bacteriophora і Steinernema spp. та бактерії Paenibacillus popilliae і Bacillus thuringiensis.
У Туреччині проти личинок мармурового хруща на сіянцях груші застосовували інсектициди на основі ендосульфану і хлорпірифос-етилу, які мали 66,4–100% та 42,86–100% ефективність.
У боротьбі з личинками хрущів найефективнішими є хімічні препарати. Однак висока здатність цих речовин накопичуватись у ґрунті й рослинницькій продукції обмежує їхнє застосування. Шанс здолати личинок хруща дають і сучасні екологічно безпечні інсектициди.
Український досвід
В Інституті садівництва НААН удосконалено спосіб захисту молодих садів і ягідників від ґрунтових шкідників. Захисні обробітки слід виконувати як перед садінням, так і в період вегетації. Навесні перед садінням кореневу систему рослин потрібно обробити глиняною бовтанкою з додаванням інсектициду. Дієвим є й інший спосіб — улітку, в період росту й розвитку, коли шкідник здатен за 7–10 днів знищити кореневу систему молодих дерев, унести інсектицид у ґрунт за допомогою поливу в борозни (після просочування робочого розчину борозни треба загорнути). Цей агрозахід виконують, коли під час обстежень насаджень у прикореневій зоні спостережено личинки шкідника.
Дієвість інсектицидів
Передсадивна токсикація ґрунту інсектицидом на основі фіпронілу (внесення 0,5%-го робочого розчину препарату, що мав концентрацією 80%) дозволила знищити 91% личинок травневого хруща. За збільшення норми внесення (0,8–1%-й робочий розчин) загибель личинок сягнула 100% (фото 2).
Також ефективним проти личинок хруща є інсектицид на основі хлорпірифосу. Внесення у ґрунт 0,1–0,6%-го робочого розчину препарату, що мав концентрацію 48% викликало загибель 100% личинок хруща.
Внесення 0,1%-го робочого розчину інсектициду на основі суміші лямбда-цигалотрину (концентрація у препараті 10,6%) і тіаметоксаму (концентрація у препараті 14%) викликало загибель 100% личинок.
Унесення 1,2–1,8% робочого розчину інсектициду на основі 1,5% тефлурину забезпечило знищення 84–91% личинок хруща.
Обробіток ґрунту 4% робочим розчином інсектициду на основі 25% карбосульфану знищив 96,5% личинок.
Інсектицид на основі хлорантраниліпролу в Україні зареєстровано 2008 року для застосування на яблуні та картоплі. Препарат належить до класу антраніламідів і має контактно-кишкову дію. Низькими нормами його вносять проти яблуневої плодожерки, каліфорнійської щитівки та колорадського жука.
Інсектициди на основі хлорантраниліпролу за ефективністюне поступаються інсектицидам на основі тефлурину. Обробіток ґрунту 0,03%-м робочим розчином інсектициду на основі 20%хлорантраниліпролу спричинив загибель 90% личинок хруща. За внесення 0,04%-го робочого розчину ефективність підвищувалась до 92%, а внесення 0,05%-го робочого розчину знищило 96% личинок хруща.
Комбінований інсектицид на основі циперметрину та хлорпірифосу дієвий проти шкідників, що живляться плодами й листям. Хлорпірифос — це сполука з класу органофосфатів, яким властива летючість (запах цих речовин має репелентну дію), і це підвищує ефективність їх застосування проти ґрунтових шкідників.
Унесення 0,15–0,25%-го робочого розчину препарату на основі 50% хлорпірифосу та 5% циперметрину знищило 100% личинок хруща.
Ігор Шевчук, канд. с.-г. наук
Інститут садівництва НААН
журнал “Садівництво по-українськи”, січень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
