Ніша виробництва органічних яєць на сьогодні фактично незаповнена, але має всі шанси стати новим перспективним бізнесом для фермерів.
Виробництво органічних яєць незабаром може стати трендом птахівничої галузі. Вже за 4–5 років виробництво цієї продукції в Україні зросте в рази. Про те, як європейські тенденції виробництва органічних яєць впливають на наш ринок, а також про особливості заснування «яєчних» стартапів в Україні розповіла голова правління громадської спілки «Органічна Україна» та за сумісництвом власниця приватної птахоферми «Корогод» Олена Березовська.
— Пані Олено, яких правил слід дотримуватися у виробництві органічної продукції?
— Фундаментальні правила в усьому світі єдині. Вони зводяться до того, що на всіх етапах процес виробництва продукції має бути максимально натуральним, без використання хімічних речовин. Усі виробники органічної продукції зобов’язані їх однаково дотримуватися, незалежно від територіальної приналежності: і в Європі, і в нас розміри територій вигулу курей та гнізд уніфіковані.
— Але ж європейські підходи відрізняються в певних моментах, чи не так?
— У Європі важливу роль відіграє збалансованість кормів, натомість українські господарства поки що годують птицю тим, що є, або тим, що найлегше придбати. У нас взагалі немає культури раціонального використання кормів для птиці. Європейці дуже часто прораховують та самостійно складають раціони відповідно до віку та кондицій поголів’я. При цьому на перше місце виходить саме сила курки, а не лише те, щоб вона могла нести яйця. Адже цінність і поживність яйця напряму залежать від годівлі. Найбільше прийнято дбати про білкову складову корму, натомість в Україні я спостерігаю великий дефіцит білкових органічних кормів для поголів’я.
— У Європі є тенденція споживання якомога свіжішого органічного яйця. Завдяки чому це досягається та чи можна зробити щось подібне в Україні?
— Європейці пильно ставляться до здоров’я, тож споживання свіжих продуктів – це один із важливих елементів їхнього харчування. Наприклад, у Франції на кожному органічному яйці ставиться спеціальний штамп, який засвідчує, що воно взяте із гнізда певного числа о певній годині. Там розуміють, що на виробництво яйця було витрачено багато сил, тож слід подати товар відповідно: зробити все, щоб яйце було спожите якомога раніше. Тоді принцип харчування дієтичними яйцями (термін зберігання яких не перевищує 7 діб) буде максимально дотриманий. В Україні технічно це можливо, проте поки що ніхто з виробників не ставить це собі за мету: основним видом продукції залишаються звичайні столові яйця із терміном зберігання 2–3 тижні.
— Наскільки вищою є так звана націнка за органічність на яйця в країнах ЄС порівняно з Україною?
— Ціна органічного яйця як в Україні, так і в Європі у два рази вища за звичайну. У США ціна органічного яйця залежить від штату, а також від виробника, але при цьому додається не менше 30% націнки до ціни на звичайні харчові яйця. На ринку вітчизняного органічного яйця ціна не може впасти через, по-перше, малу кількість пропозицій, а по-друге, через собівартість виробництва. На полицях торговельних мереж націнка на органічне яйце як нішевий продукт може становити навіть 70%.
— Як ви оцінюєте попит на українське органічне яйце?
— Попит на органічне яйце є і він досить високий, адже на піраміді споживання білкових товарів першою стоїть не молочна продукція, як прийнято вважати, а саме яйце. Тому споживачі вимушені або купувати яйце від промислових виробників, або послуговуватися ситуативними купівлями на базарах. Всього в Україні є три сертифіковані виробники органічних яєць: «Яйця від Яблонської», «Лелека-92» та «Агро Радехів». Причому останні виробники стверджують, що буквально щодня отримують запити щодо великих партій яєць, тож думають про значне розширення потужностей, адже мають і попит, і збут, і ціну. Я думаю, це найкраще розвіює скепсис тих, хто говорить, що займатись органікою в Україні – це невигідний нонсенс.
Решта власників домашніх ферм або знаходяться на перехідному етапі для отримання органічного сертифіката, або продають домашнє яйце поза великими торговельними мережами.
— Що заважає бізнесменам починати бізнес у цьому сегменті, адже, за вашими словами, це досить прибуткова справа?
— Я думаю, що вже за кілька років ми побачимо пік попиту на органічне яйце: його вироблятимуть як мінімум у п’ять разів більше, ніж тепер.
Великим бар’єром для органічного птахівництва є вік курчати. Якщо раніше було дозволено брати курку з трьох місяців, і вже через три місяці вона починала нестися, то за нинішніми правилами слід брати лише курча віком до трьох діб. Від купівлі особини до старту роботи минає півроку, і весь цей час фермер має годувати поголів’я, тобто витрачати гроші, що означає шість місяців збитків перед початком продажу. Не слід забувати про те, що з віком яйценосність курки падає, а годувати її треба аж до природньої смерті. Тобто відсоток яйценосності на поголів’я буде однозначно нижчим. За моїми спостереженнями, стабільно несеться не більше 60% стада: решта або не доросли, або вже не несуться. Ці виробничі витрати не можуть не позначатися на кінцевій вартості продукту, що зупиняє багатьох ентузіастів.
Виходом із ситуації може бути паралельне ведення бізнесу або ж птахоферма, на якій будуть одночасно з органічними утримуватися кури вільного вигулу. У першому випадку можна купити великих курчат і одразу перекривати витрати. Адже зрозуміло, що дрібний фермер не може собі дозволити простоїв та виробничих ризиків.
— Що треба робити на початковому етапі заснування ферми з виробництва органічного яйця?
— Я б радила ще до фактичного старту роботи домовлятися про поставки. Тоді буде легше розрахувати обсяги, потужність та скласти перспективний бізнес-план. Не варто будувати рожеві замки із захмарним прибутком. Економічне становище диктує виважені підходи, і це має сенс. До прикладу, у моєму бізнес-плані на 1500 курей та збутом зі старту виходило, що рентабельність за 6 місяців становила 35–40% прибутку від початкових інвестицій. Але прибутковість дуже варіює залежно від умов на фермі, потреби нового будівництва та переобладнання приміщення, логістики тощо.
Органічний бізнес потребує набагато більше часу, ніж звичайний, адже до кожного етапу слід підходити максимально виважено. Надто швидке повернення коштів – це для нього нереально.
— Зараз всі птахівники намагаються в будь-який спосіб зекономити. На чому реально можна заощадити у виробництві органічних яєць?
— Можна досить непогано заощадити на рекламі продукту – він сам по собі є ексклюзивом. І якщо кілька років тому люди не знали нічого про органічні товари, то на сьогодні «зелений листок» (знак відповідності продукту європейським органічним стандартам) вже є брендом, який грає виробникові на користь.
— Як працювати над збутом органічних яєць?
— Оскільки конкуренції в сегменті майже немає, достатньо запропонувати товар спеціалізованим магазинам органічних та натуральних товарів, попрацювати з Інтернет-крамницями. Охоче береться за реалізацію органічних та фермерських яєць мережа GoodWine. Також раджу займатися самопозиціонуванням органічної продукції та працювати над торговою маркою: найкраще працюють марки так званого особистісного брендингу, наприклад «Молоко від Петровського». Перевірено, що такі марки викликають у покупців більше довіри. Працюйте із соціальними мережами, просувайте товар через сайти – все це допоможе отримати відгуки уже на перших етапах роботи, коригувати продукцію відповідно до очікувань самих покупців. Не зайвою буде натуральна оригінальна упаковка продукції, яскрава та гарна етикетка, яка може запам’ятатися. Це прості кроки, які, на жаль, виробники забувають, тому виходить так: умів виробляти, та не міг продати. Треба прийняти як істину: покупець обожнює, коли його люблять.
Ірина Глотова
журнал “Наше Птахівництво”, січень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Наше птахівництво” та інтернет сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Наше Птахівництво
