|
Вирощування овочевих культур у повторних посівах підвищує віддачу врожаю з одиниці площі, збільшує прибуток і зменшує забур’яненість поля.
Коренеплоди та зелень
В усіх ґрунтово-кліматичних зонах України виробник може отримати другий урожай. Тут головне — вчасно та правильно підібрати культури, сорти, спланувати обробіток ґрунту, догляд за рослинами та збирання.
У першому посіві зазвичай вирощують ранні овочі: ранню білоголову і цвітну капусту, моркву, буряки столові на пучкову продукцію, редиску, зелень (кріп, салат, цибулю на зелене перо), картоплю ранню, а в останні роки — ще й цибулю озиму на ріпку.
У повторних посівах вирощують багато овочевих рослин: зеленні культури та коренеплідні (моркву, буряки столові, редьку, ріпу). Також у повторних посівах можна вирощувати маточники ранньої капусти. Вирощені в повторних посівах коренеплоди столових буряків і моркви мають переваги під час зберігання порівняно з продукцією, отриманою за ранньовесняної сівби. Оптимальний термін зберігання такої продукції довший (коли загальні втрати продукції не перевищують 10%), а втрати — значно нижчі завдяки зменшенню шкодочинної дії патогенів (гнилей).
У повторних посівах за звичайних умов вирощування особливу увагу звертають на підбір і чергування культур, попередників. Використовують загальноприйняті правила землеробства. Зокрема, не слід розміщувати рослини, що мають однакових шкідників і хвороб або належать до однієї родини, на одному полі.
Коли вирощують овочі в повторних посівах, їх регулярно забезпечують вологою, бо влітку часто стоїть суха та спекотна погода. Без вологозарядних поливів складно навіть отримати сходи. Іноді в критичні періоди для отримання сходів цих заходів не достатньо, особливо для моркви, тоді вдаються до освіжаючих поливів, норма яких становить 100–150 м3/га. Одностайної думки щодо терміну проведення вологозарядного поливу немає. На нашу думку, краще їх проводити після основного обробітку ґрунту, що значно знижує непродуктивні втрати вологи. Ще одним заходом для збереження запасів вологи в ґрунті є заміна передпосівної культивації боронуванням. Решта технологічних операцій під час вирощування овочів у повторних посівах аналогічна звичайним умовам.
Редька
Редька європейська, китайська (лобо) та японська (дайкон) належать до рослин довгого світлового дня. Збільшення довготи дня прискорює проходження вегетативного періоду. За ранніх строків сівби на продовольчих посівах вона часто стрілкується. Коренеплоди, які пішли в стрілку, зменшують урожайність, втрачають споживчі якості і стають непридатними для реалізації та зберігання. За такої особливості культури актуальним питанням технології є термін сівби. Для різних видів редьок залежно від зони вирощування він припадає на І декаду липня — ІІ декаду серпня. Більш ранні терміни сівби застосовують у зоні Полісся та Лісостепу України, тоді як на півдні сіють пізніше.
Норми внесення мінеральних добрив під редьку, яку вирощують у повторних посівах, наведені в таблиці. Більшу кількість мінеральних добрив вносять на бідних ґрунтах Полісся, меншу — в Лісостепу та Степу. За локального способу внесення дози добрив зменшують удвічі.
 |
Обробіток ґрунту
За вирощування повторних посівів слід звернути увагу на підготовку ґрунту. Спочатку гарно оброблюють ґрунт, щоб забезпечити оптимальний водний, повітряний, поживний режими і зменшити забур’яненість полів. Під повторні посіви краще проводити безполицевий обробіток ґрунту.
За рекомендаціями ІОБ НААН, для вирощування редьки лобо після ранньої моркви застосовують дискування ґрунту на глибину 10–12 см важкою дисковою бороною з подальшою глибокою культивацією. Цей спосіб підготовки ґрунту порівняно з традиційною оранкою на 20–22 см з одночасним прикочуванням забезпечує економію паливно-мастильних матеріалів на 38%, або на 6 л/га, та знижує затрати праці.
Крім того, заміна оранки на безполицевий обробіток ґрунту у повторних посівах зменшує забур’яненість. Якщо за звичайної оранки кількість бур’янів на 1 м2 у період сходів становить 99 шт., то за безполицевого обробітку їх кількість зменшується до 37 шт./м2. Забур’яненість за безполицевого обробітку зменшується, оскільки не було обертання пласта ґрунту, тож більша частина насіння бур’янів зійшла й була знищена під час вирощування першої культури. За звичайної оранки насіння з нижнього горизонту потрапляє в сприятливі умови і дає сходи. При цьому врожайність товарних коренеплодів редьки лобо підвищується до 50 т/га, тобто на 6–8%.
Сидерати
Для збереження і поліпшення родючості ґрунту в повторних посівах часто вирощують зелені добрива — сидерати, які швидко формують велику зелену масу. Зазвичай це хрестоцвіті культури (ріпак, редька олійна, свиріпа, гірчиця) або бобові (фацелія, горох, пелюшка, кормові боби, віка, люпин). Ефективним також є використання сумішей: віки або гороху і вівса, пелюшки і ріпаку, жита і віки.
У посушливих регіонах краще використовувати злаковобобові суміші, а в районах із достатнім зволоженням — хрестоцвіті культури та люпин. За вирощування хрестоцвітих культур ґрунт збагачується азотом, на бідних за його дефіциту їх вирощування є мало ефективним. Застосування сидеральних культур поліпшує фізичний стан ґрунту, підвищуєродючість за рахунок доступних форм азоту, фосфору, калію. Поліпшується фітосанітарний стан ґрунту, пригнічується розвиток бур’янів. Використання сидератів на основі жита знижує дію патогенних мікроорганізмів. Сидеральні культури знижують кількість вуглецю до азоту в усій масі, бо в рослин він варіює у великому діапазоні від 10:1 до 90:1. Найоптимальнішим співвідношенням є 30:1. У разі збільшен ня вмісту вуглецю вище цього рівня спостерігається пригнічення розвитку, щоб запобігти цьому явищу, вносять додатково азотні добрива. Ефективність використання сидератів доведена роботами ІОБ НААН. За вирощування після збирання ранньої моркви гірчиці білої як сидерату врожайність зеленої маси становить від 32 до 69 т/га. У наступному році продуктивність рослин (зокрема огірків) зростає на 15–18%.
Сергій Щербина, канд. с.-г. наук
Світлана Даценко, канд. с.-г. наук
Наталія Щербина, мол. наук. співроб.
Інститут овочівництва і баштанництва НААН
журнал “Плантатор”, липень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
