На початку набухання бруньок у винограднику виконують захисні обробітки проти зимуючих стадій збудників грибних хвороб.
Вирощування винограду передбачає виконання послідовного циклу агротехнічних і захисних заходів. Терміни робіт визначаються за настанням і закінченням фаз розвитку рослин. Система захисту винограднику базується на концепції інтегрованого вирощування й передбачає раціональне поєднання біологічних та хімічних обробітків. З-поміж хімічних засобів рекомендовано обирати продукти селективної дії.
У період спокою (зимуючі бруньки у стані відносного спокою) оцінюють стан виноградників: визначають силу росту кущів та рівень потенційного урожаю. Досліджують стан бруньок та ступінь пошкодження вічок після зимового періоду. На основі цих даних визначають оптимальне навантаження кущів — ідеться про міру зимового обрізування кущів. За гарного стану кущів, що сформовані за типом кордону, їх зазвичай обрізують на плодову ланку, за принципом Гюйо.
Несприятливі кліматичні умови перезимівлі винограду спонукали до розробки інших способів обрізування. Зокрема, у разі зимового пошкодження понад 20−80% вічок кущі обрізують на посилену плодову ланку, а в окремих регіонах — на болгарську або молдовську плодову ланку. Оптимальним терміном зимового обрізування кущів є фаза спокою у період з лютого по березень, коли минає загроза критичних для винограду температур, а сприйнятливість рослин до інфікування через зрізи на лозі є низькою. На стадії набухання бруньок (вічка збільшуються у розмірі) у період сокоруху виконують сухе підв’язування кущів, ремонтують шпалеру та утилізують рослинні залишки. У березні — квітні у всіх насадженнях обов’язково виконують катаровку — видалення коренів, що розташовані у шарі 0−20 см — це стимулює у рослин розвиток коренів у глибших шарах ґрунту. На плодоносних виноградниках катаровку виконують через рік.
До початку розпускання вічок приштамбові смуги обробляють гербіцидами. Бур’яни є не лише конкурентами винограду за вологу, а й місцем накопичення шкідників та хвороб. На виноградниках можна застосовувати гербіциди на основі гліфосату та ізопропіламінової солі гліфосату.
 |
| Почервоніння листків уздовж головних жилок — ознаки пошкод ження садовим павутинним кліщем |
У період від початку набухання бруньок до появи верхівки зеленого пагона виконують захисні обробітки проти зимуючих стадій збудників грибних хвороб — мілдью (ооспори), оїдіум (клейстотеції), чорна плямистість (пікніди). На ділянках, де простежується високий інфекційний запас цих хвороб, для призупинення розвитку зимуючих стадій хвороб кущі обмивають препаратом, що містить триосновний сульфат міді. У цей період також доцільні обприскування проти комплексу шкідників бруньок (кримський виноградний скосар, листовійки, гусінь димчастого буро-сірого п’ядуна, совок та ін.). Обробітки виконують після обстеження виноградників у осередках ураження — там, де є пошкоджені бруньки. Застосовують інсектицид на основі суміші із 14% тіаметоксаму та 11% лямбда-цигалотрину.
Перше обламування пагонів виконують у фазу росту пагонів та листків, не пізніше появи п’яти справжніх листків. Метою є остаточно унормувати навантаження куща пагонами і урожаєм. Передусім видаляють усі слабкі пагони, що розвилися на штамбі й рукавах, за винятком потрібних для заміни або відновлення скелетних частин куща. Кількість пагонів має відповідати силі росту куща. У цей період слід звернути увагу на початкові симптоми чорної плямистості на молодих листках — овальні та нечітко окреслені некрози, здебільшого поблизу центральної жилки, яка внаслідок хвороби чорніє. Прохолодна, волога і затяжна весна сприяє поширенню хвороби по всьому кущу.
Ще однією загрозою цього періоду є мілдью. Про початок розвитку інфекції свідчать зеленуваті або жовтуваті «маслянисті» плями різної величини що з’явилися на верхньому боці листка. Згодом, у дощову погоду, на нижньому боці ураженого мілдью листка утворюється білий наліт конідіального спороношення гриба. Поступово уражена тканина всихає, а за інтенсивного розвитку хвороби листя передчасно обпадає.
Проти комплексу грибних хвороб (мілдью, оїдіум, чорна плямистість, антракноз, еутипоз) застосовують один із фунгіцидів на основі: 70% пропінебу; 70% метираму; 80% манкоцебу; 80% фолпету; суміші 80% фолпету з 2% триадименолу. Після закінчення обприскувань міжряддя глибоко розпушують із одночасним унесенням у зону кореневої системи третини річної норми азотних добрив. Цей прийом підсилить ростові процеси лози й підвищить її стійкість до стресових чинників довкілля.
У період росту пагонів виноградники обстежують на наявність гусениць гронової листовійки. Ознаками присутності шкідника є павутинні гнізда з гусінню. Шкідник найбільше загрожує ділянкам, що розташовані у знижених місцях, загущені та погано вентильовані. Чим вища вологість повітря, тим сприятливіші умови для розвитку листовійки.
Виконують у цей період і друге обламування та перше підв’язування пагонів, це поліпшує вентиляцію крони кущів, що, своєю чергою, запобігає розвитку грибних хвороб і шкідників. Під час підв’язування пагони слід рівномірно розподілити у просторі шпалери, орієнтуючи їх вертикально або похило.
У період завершення росту квітів (суцвіття у вигляді зрощених пелюсток-ковпачків) виноградник обприскують проти комплексу грибних хвороб та гусені гронової листовійки першого покоління. Застосовують фунгіциди на основі: суміші 64% манкоцебу і 4% металаксилу–М або суміші 11% диметоморфу із 60% фолпету (мілдью); суміші 12% трифлоксістробіну із 40% піриметанілу або на основі 10% пенконазолу (оїдіум). Проти гронової листовійки вносять інсектицид на основі: суміші 8% феноксикарбу та 3% люфенурону; суміші з 20% тіаметоксаму та 10% хлорантраніпролу; 20% хлорантраніпролу; 40% диметоату; суміші з 40% хлорпірифосу та 2% біфентрину.
У період цвітіння за появи у насадженнях ознак розвитку хвороб застосовують згадані вище фунгіциди, культивують міжряддя та обробляють ґрунт приштамбової смуги. Застосовують позакореневе підживлення. У столових сортів, які схильні до осипання квіток і горошіння ягід, у період, коли 10% ковпачків відпали від квіток, прищипують верхівки пагонів. Коли від квіток відпаде 30% ковпачків, виконують штучне додаткове запилення. На закінчення цвітіння суцвіття обприскують регуляторами росту.
Під час росту ягід проводять друге підв’язування (заведення) пагонів, культивацію (дискування) міжрядь, уносять гербіциди. На зрошуваних ділянках застосовують поливи.
Виконують фітосанітарні обстеження насаджень. Мета — вчасно виявити ураження листків та грон мілдью та оїдіумом. Хворі на мілдью ягоди стають червоно-бурими, їх поверхня зморщується. Заражені грона в більшості випадків відмирають, муміфікуються й лишаються висіти на пагонах, поширюючи інфекцію.
Оїдіум проявляється у вигляді блискучих плям на листках, які поступово вкриваються нальотом. Уражені листки припиняють ріст, всихають й опадають. Уражені ягоди припиняють ріст і всихають, лишаючись на кущах до кінця вегетації.
У період від початку росту ягід, опадання тичинок й до моменту, коли ягоди сягнуть розміру горошини, а грона опускаються донизу, насадження обприскують проти комплексу грибних хвороб (мілдью, оїдіуму, сірої гнилі) та гусениць гронової листовійки другого покоління. Проти мілдью застосовують фунгіциди на основі: суміші з 3% мандіпропаміду та 25% оксихлориду міді; 70% дитіанону; 25% азоксистробіну. Проти оїдіуму — на основі: суміші 6% дифеноконазолу та 3% цифлуфенаміду; 25% трифлоксістробіну та 50% тебуконазолу; 20% проквіназиду. За досягнення гусеницями гронової листовійки другого покоління порогу економічної шкодочинності (4−8 пошкоджених грон на 100 обстежених) виконують обприскування інсектицидами на основі 20% хлорантраніпролу або 5% емамектину бензоату.
Під час дозрівання ягід виконують чеканку пагонів, дискування ґрунту, визначають попередню врожайність, готують машини та інвентар для збирання винограду. У цей період, коли ягоди розм’якшуються й забарвлюються у сортовий колір, насадження обприскують фунгіцидами проти оїдіуму та гнилей плодів. Дотримують періоду очікування. Осередки розмноження павутинних кліщів обприскують акарицидом. Ознакою кліщів є знебарвлене уздовж жилок листя, що поступово скручується, буріє й засихає. Сорти, які мають середнє опушення листя, пошкоджуються сильніше, ніж неопушені або сильно опушені. Шкідливість павутинного кліща полягає у зниженні продуктивності та вмісту цукру в ягодах.
На стадії початку дозрівання ягід найбільшої шкоди завдає оїдіум. Гриб руйнує шкірку ягід, водночас м’якуш продовжує рости. Уражена шкірка розтріскується, і усередині ягід помітно насіння. За пізнішого ураження ягоди покриваються нальотом міцелію, дозріваючи він стає схожим на струпи. Якщо у період дозрівання ягід ідуть рясні та тривалі дощі — насадження слід захистити від комплексу гнилей ягід. На столових сортах у цей період можлива поява білої гнилі. Інтенсивне ураження ягід білою гниллю спостерігається після пошкодження градом, сонячних опіків та якщо у винограднику не виконується підв’язування й обламування пагонів. Першими симптомами є жовті або бурі плями. Уражені ягоди стають ніби варені, зморщуються та всихають. На їх поверхні з’являються рожево-сірі крапки — пікніди гриба.
На технічних сортах за підвищеної вологості й високої температури у цей період висока ймовірність появи сірої гнилі. Найбільші збитки сіра гниль завдає за раннього ураження, у період дозрівання ягід — у подальшому це впливає на уміст цукрів у виноградному суслі. У червоних сортів винограду гриб руйнує червоний пігмент шкірки ягід, унаслідок цього неможливо отримати червоне вино. Ураження білих сортів винограду в період повної стиглості навпаки — збільшує вміст цукру у суслі. Сіра гниль — це ранова хвороба, і вона загрожує ягодам із механічними пошкодженнями від гронової листовійки, бавовняної совки, вітрових і сонячних опіків, фізіологічного розтріскування за надміру води, а також за пошкодження грон антракнозом і білою гниллю. Зайве загущення кущів пагонами, затінення грон винограду бур’янами та перевантаження кущів врожаєм теж сприяє активному розвитку сірої гнилі. Характерним для сірої гнилі є поява на уражених гронах сірого пухкого нальоту — конідіального спороношення гриба.
| Біла гниль на столовому сорті Осіннє спороношення мілдью |
 |
Для захисту насаджень від оїдіуму у цей період можна використовувати препарати на основі: суміші 6% дифеноконазолу та 3% цифлуфенаміду; 80% сірки. Від комплексу гнилей вносять препарати на основі: 50% боскаліду; 50% фенгексаміду. Від павутинного кліща вносять препарати на основі: 24% спіродиклофену; 2% абамектину. За потреби виконують додаткове обприскування проти сірої гнилі, застосовують препарати на основі: суміші 38% ципродинілу та 25% флудиоксонілу; суміші 50% тіофанат-метилу із 40% піриметанілу. На стадії повної стиглості починають збирання столового та технічного винограду.
У період листопаду у міжряддях орють або чизелюють ґрунт з одночасним внесенням добрив. Цей прийом поєднує глибоке розпушування ґрунту і омолодження кореневої системи рослин. У цей період доцільно провести облік зимуючих стадій шкідників і форм хвороб винограду на плодоносних насадженнях методами візуальної діагностики.
Місця зимівлі основних хвороб та шкідників винограду:
• лоза — сіра гниль (міцелій), оїдіум (перитеції), чорна плямистість (пікніди);
• вічка — оїдіум (міцелій і перитеції), чорна плямистість (міцелій), кліщі;
• кора багаторічної деревини — гронова листовійка (лялечки);
• опале листя, залишки гребенів і ягід — мілдью (ооспори), оїдіум (клейстотеції), краснуха (міцелій і аппатеції), сіра гниль (міцелій), чорна гниль (пікніди і перитеції);
• ґрунт — скосарі, п’ядуну, совки.
Після збору врожаю, коли пагони набувають коричневого кольору, за умов високого інфекційного запасу збудників хвороб насадження обприскують фунгіцидами контактної дії.
Андрій Штірбу, канд. біол. наук,
Катерина Шматковська, канд. с.-г. наук,
ННЦ «ІВіВ ім. В. Є. Таїрова»
журнал “Садівництво по-українськи”, лютий 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/ належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
