Огірок, хоча й вважається найважчою для агронома позицією, є чи не найпластичнішим у плані вибору агротехнології. Його можна вирощувати у відкритому ґрунті, на шпалері і теплиці. Усе залежить від ринку збуту. Компанія Enza Zaden Export B.V., яка може похвалитися цікавими напрацюваннями в селекції огірка, пропонує зважити всі за і проти різних технологій його вирощування.
Польова культура
Чи доводилося вам бачити, як загадково сновигають по огіркових полях платформи з працівниками, котрі, вмостившись під накриттям із мішковини, щоб не очманіти від південної спеки, збирають цей вибагливий овоч? Це справжня чудасія, яку дозволив сфотографувати власник ФГ «Акант» Віктор Помазнюк.
— Огірками займаюся 15 років. Вирощував і на шпалері з ручним збиранням, і в полі, для чого господарство придбало три флігери. Маю визнати: на Херсонщині виробництво огірків на шпалері не вдалося, бо за наших кліматичних умов (сухо й потужні пориви вітру) корінь рослини не в змозі забезпечити ріст огірка вищий, скажімо, за один метр. Все, що виросте вище, матиме дрібне листя, а плодів узагалі згори не буде. Пробували в нашому регіоні вкривати шпалери плівкою, не натягаючи її з боків посадок. До речі, вийшло непогано: створюється сприятливий мікроклімат, знижується температура, краще зберігається волога. Однак цей варіант вирощування дещо витратний, і добре, що такий експеримент було проведено в межах зарубіжного гранту, інакше б фермери не компенсували своїх виробничих витрат, — розповів Віктор Помазнюк.
Він переконаний, що ґрунтовий огірок для Таврійських степів — оптимальне рішення. Хоча й заробити на них не вдається. «Тут риби немає», — жартує Віктор Анатолійович і пояснює, що на томатних виробничих ділянках із хворобами та шкідниками боротися можна впродовж двох тижнів — культура втримається. З огірками потрібно бути оперативними — 2–3 дні зволікання, і поля немає. Крім того, культура росте і плодоносить короткий проміжок часу: посів 15 травня, а 5–10 серпня фактично всі роботи по ній закінчено. За цей період із космічною швидкістю потрібно виконати силу-силенну технологічних операцій, безліч обробок, ще й до працівників бажано ставитися по-людськи.
Оскільки власник підприємства сам за фахом агроном, до вибору гібридів, які вирощує, ставиться з неприхованою прискіпливістю, має власну демоділянку, де щороку випробовує чимало новинок від різних насіннєвих компаній.
— За весь час довелося переглянути близько 50 сортів і гібридів. Річ у тім, що фермер має задовольняти вимоги різних клієнтів, які купують огірок. Так, одні покупці вимагають, щоб в огірках не було пустот, а іншим це байдуже. Є клієнти, для яких принципово важливий однорідний колір плоду, інші ж потребують лише дрібних плодів, треті просять великі. Особливо жорсткі вимоги у McDonalds: виростити огірок без насіння нескладно, важче, щоб у ньому не було пустот, для чого потрібно забезпечити ретельний регулярний поливний режим. Мінімально забарилися — у плодах виникають пустоти. Залежно від того, з яким клієнтом укладено контракт, таку й продукцію вирощуємо. До того ж потрібно заздалегідь знати, як поводиться гібрид конкретно в наших умовах, — наголошує виробник.
Польові огірки призначені переважно на переробку. Адже якщо ґрунтова культура торкається землі, матиме один бік світліший або матиме жовту смужку, а згори зелений колір буде більш насиченим. Рівномірний колір плодів, який є обов’язковим для продажу продукту через супермаркети чи на свіжому ринку, при виробництві в полі овочівники півдня забезпечити не можуть. Відтак південні польові огірки — сировина переробних підприємств. А цей канал збуту нині знаходиться в стані занепаду через низку об’єктивних причин: все меншим попит на консервовані овочі через їхню дорожнечу, низьку купівель спроможність населення, яке через економічні негаразди в країні перейшло на самостійне консервування.
Агрономічна майстерня
Вірний помічник Віктора Помазнюка головний агроном ФГ «Акант» Сергій щороку відстежує розвиток 6–10 сучасних гібридів від провідних насіннєвих компаній, що працюють в Україні. На 10 сотках поруч розташовані гібриди під ТМ «Нунемс» та від «Рійк Цваан», які є лідерами по гібридній лінійці огірків для механізованого збирання. Активно дихає їм в потилицю селекційна компанія «Енза Заден», яка раніше пропонувала виробникам здебільшого тепличні огірки, а тепер просуває й гібриди для відкритого ґрунту.
— У «Енза Заден» є дуже перспективні гібриди, які можна презентувати для відкритого ґрунту. Тумі F1 і Дерія F1 наприкінці сезону продовжують чудово вегетувати навіть за великих температурних коливань і зміни вологості. Хоча переважна більшість поля станом на початок серпня вже відплодоносила, оскільки біологічно культура закінчує свій цикл, з цими гібридами можна доробляти сезон. Навіть якщо врожайність буде не захмарною, ці два гібриди вистоять за будь-яких негараздів максимально тривалий період і дозволять його продовжити, віддадуть і планову врожайність, і обсяг, і якість, — пояснив технічний менеджер по Південному регіону компанії «Енза Заден» Сергій Юрчак.
— Важливим фактором є і те, що гібриди Тумі F1 і Дерія F1 віддають свій врожай планово, рівномірно, що дозволяє прогнозувати щоденні вибірки врожаю і забезпечувати стабільне виконання поставок на переробні підприємства, — підтримав колегу головний агроном ФГ «Акант» Сергій Подрудський. Він також розповів, що переробники дійсно надзвичайно вимогливі до якості сировини під заквашування. Огірки для неї мають бути з маленькою насіннєвою камерою, безнасінними, без порожнеч і з рівномірним забарвленням плоду. Гібриди від «Енза Заден» повністю задовольняють ці вимоги впродовж усього періоду вирощування та збирання врожаю. Навіть за стресових умов плоди зберігають красивий колір завдяки збереженню рослиною листкового апарату, який працює навіть у серпні, створює необхідний мікроклімат для плодів, захищає їх від пекучого південного сонця — і рослина продовжує повноцінно вегетувати, коли гібриди-конкуренти закінчують своє плодоношення.
Виробництво на шпалері
Закарпатське овочівництво принципово різниться від обсягів, розмаху, до яких звикли на півдні України. Овочі тут не просто бізнес, а фактично єдиний варіант заробітків для всієї родини, без міграцій на традиційні заробітки за кордон. Але без них усе одно ніяк не обійтися: потрібні стартові інвестиції для складного бізнесу. Дрібним або недорозвиненим його назвати складно, адже досвід організації овочевого виробництва запозичено в європейських країнах. Невеликі ділянки, які не завжди сягають 1 га, ґазди примудряються облаштувати і сучасними плівковими теплицями, і розсадними відділеннями, і ділянками для вирощування просто неба. Упродовж року люди отримують три врожаї, вирощуючи в першому обороті ранню капусту чи редиску, в другому — томати, перець, огірки, в третьому — пекінську капусту тощо.
Через відверту обмеженість земельних наділів огірки у відкритому ґрунті вирощують на шпалері, робота з якою має свої особливості.
Шпалера — це великі масштаби і неабиякі затрати людської праці, яка потрібна не лише для ручного збирання врожаю. Провести хімічну обробку огірків на шпалері фізично важко, бо виконує її зазвичай господар, надягнувши на себе доволі важкий ранцевий мотообприскувач. Другий варіант — обробка за допомогою спеціальної техніки, під яку потрібно передбачити проходи в огірковому міжрядді, а це за місцевими мірками —нераціональне використання землі.
— Перш ніж організовувати виробництво огірка на шпалері, потрібно продумати: вигідно це чи невигідно? Безперечно, з неї можна отримати більше якісного продукту. Але організувати таку ділянку на 5 га надзвичайно складно. Через природні форс-мажори, нашестя шкідників, різні хвороби проводити заходи захисту доводиться фактично щотижня. А ще й збирати продукцію, фасувати, везти на ринок і самотужки реалізовувати. У сезон часу на це не так багато. Фермери півдня можуть працювати і на 10 га, і на 30 га, про ручну працю не йдеться, але й втрати їхні досягають 30%, — зауважує технічний менеджер по Західному регіону компанії «Енза Заден» Василь Фельцан.
Тепличні обрії
Через складність роботи на шпалері, високу трудозатратність процесу, залежність від погодних ризиків усе більше західноукраїнських виробників відмовляється від такого способу вирощування огірка й переходить до його виробництва у плівкових теплицях голландського типу.
— Огірок — культура, яка особливо любить тепличні умови. Тут він не лише раніше починає плодоносити, що дозволяє господарству отримати гарну ціну за ранню продукцію, а віддає якісні плоди, високу врожайність, товарність, лежкість. Кількість хімічних обробок залежить від виявленої проблеми: є шкідник — працюєте, немає — зосереджуєтеся на інших роботах. У теплиці можна подбати про попередження хвороб. Наприклад, бачите, що погодні умови сприятливі для розвитку пероноспорозу, і проводите завчасну обробку незначною кількістю препарату: і гроші зекономите, і пестицидне навантаження на рослину буде нижчим, якість плодів вищою, — пояснює Василь Фельцан.
До плюсів вирощування у плівкових теплицях фахівець також відносить врожайність, яку господар може отримати з 1 м². Вона є мінімум удвічі вищою, ніж при вирощуванні огірка на шпалері у відкритому ґрунті. Та й вихід якісної, першосортної продукції з теплиці є набагато більшим, ніж при роботі з відкритим ґрунтом.
Обираючи спосіб вирощування огірків — відкритий чи закритий грунт, — особливу увагу треба приділити вибору гібрида. При виробництві огірків у польових умовах чи на шпалері найкращі результати покажуть гібриди, що мають потужну кореневу систему, високу стійкість до стандартних захворювань культури(кореневих гнилей, пероноспорозу тощо). Власне, таку інформацію завжди можна отримати з каталогу насіннєвої компанії, де вказується, для якого типу вирощування гібрид рекомендовано.
— За великим рахунком, гібриди не мають особливих відмінностей і чітких обмежень: суто тепличний, шпалерний чи польовий. У процесі селекції він проходить випробування в різних умовах і в різних оборотах. Доволі часто один і той самий огірок може мати меншу врожайність, але вищу стійкість до хвороб. Тобто через невисоку врожайність для теплиці гібрид не найкращий, проте за рахунок стійкостей до захворювань є ідеальним для вирощування у відкритому ґрунті, — зауважує фахівець і радить: «Господар повинен вчитися маніпулювати гібридами, зважаючи на власні потреби. Будь-яку роботу, що її виконує людина, потрібно добре знати. Агроном має читати по рослині: зайшов, подивився — і вже знає, що їй треба».
Хіти від Enza Zaden Export B.V.
Тумі F1 — сильна рослина з компактним міжвузлям та активним утворенням бокових пагонів. Демонструє чудовий ріст і розвиток в умовах низьких температур. Регулярно зав’язує плоди по 12 шт. на кожному вузлі. Темно-зелені горбкуваті плоди завдовжки 12 см. Висока врожайність і якість плодів. Придатний для вирощування в першому і другому оброті.
Дерія F1 — середньоранній продуктивний гібрид з відмінною регенеративною здатністю. Інтенсивність плодоношення не знижується за ґрунтової та повітряної посухи, а також в умовах понижених температур. Формує по 1-2 плоди у вузлі. Плоди завдовжки 12 см, дуже однорідні, рівномірного зеленого забарвлення, великогорбкуваті. Завдяки високому виходу товарних плодів та їхній якості ідеально підходить для маринування та засолювання. Для вирощування в першому (неопалювальні теплиці) та другому обороті в плівкових теплицях, а також відкритому ґрунті.
Оксана Руженкова
журнал “Плантатор”, вересень 2015 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Плантатор
