На початку липня «Агробудівельний альянс „Астра”» на Дні органічного поля у Шишацькому районі Полтавської області представив фінський комбайн Comia.
Comia — нова серія зернозбиральних машин виробництва всесвітньовідомої фінської компанії Sampo Rosenlew, з якою «Астра» цього року уклала договір на їх постачання в Україну. Напередодні проведеної презентації комбайна в полі група журналістів вітчизняних аграрних видань побувала на заводі виробника у Фінляндії, де ознайомилася з його історією й побачила весь процес виробництва комбайнів — від розкраювання метала й штампування форм до виходу з конвеєра машин, повністю готових до битви за врожай.
Штаб-квартира компанії Sampo Rosenlew та її виробництво колісної техніки розташовані в місті Порі, що за 250 кілометрів від столиці Фінляндії. Свій перший самохідний комбайн Sampo 657 LP, який нині трохи іронічно, але лагідно називають на заводі «бабцею», сімейне підприємство Розенлевів випустило в 1959 році, хоча виробництво молотарок із ручним приводом тут розпочали ще за 100 років до того. Протягом своєї понад півторасторічної історії компанія що тільки не робила — обробляла деревину, будувала кораблі й залізничні вагони, виготовляла папір тощо. В колишньому Союзі вона стала відомою після виходу кінофільму «Кавказька полонянка», у якому товариш Саахов пропонував як викуп за «комсомолку, спортсменку, красуню» 20 баранів, почесну грамоту й холодильник Rosenlew — «фінський, хороший».
Коли в 1991 році Розенлеви виставили свою компанію на продаж, її купив тодішній головний інженер заводу Тімо Пріхті, який і досі є мажоритарним власником. Тоді ж ком панія отримала свою нинішню назву Sampo Rosenlew. До речі, Sampo йменувалися ті самі перші ручні молотарки, а взагалі таку назву у фінському епосі має викуваний місцевим ковалем млин, який здатний намолоти своєму господарю багатство й щастя.
Навіщо комбайну дверцята від холодильника?
Нині завод Sampo Rosenlew в Порі випускає два види техніки — сільськогосподарські комбайни й харвістери, призначені для лісозаготівлі. Комбайновому виробництву невдовзі виповниться 60 років, протягом яких компанія випустила майже 50 тис. цих машин. У наш час виробництво комбайнів сягає 1,5 тис. на рік, 95% із них експортується — географія експорту налічує понад 50 країн. У компанії амбітні плани: за кілька років Sampo Rosenlew прагне стати виробником комбайнів №1 у світі.
|
| На фінальному етапі зборки |
Задля досягнення цієї мети компанія торік завершила масштабну реконструкцію й модернізацію свого заводу, яка тривала майже три роки. Перебудували більшість із 14 корпусів, залишивши незмінними лише їх зовнішній вигляд: найстаріші виробничі споруди заводу визнані у Фінляндії історичною пам’яткою й охороняються ЮНЕСКО, а нові будівлі зведено в одному з ними промислово-архітектурному стилі. Про підхід до реконструкції свідчать хоча б два таких моменти: найперше у цехах ідеально вирівняли підлоги, щоб персонал мав змогу вільно пересуватися по їх чималій території на самокатах, а одна з провідних німецьких компаній спроектувала ергономіку всіх робочих місць, аби робітникам було зручно працювати, вони менше втомлювалися й могли якісніше виконувати свої операції.
У модернізацію заводу компанія вклала понад 10 млн євро, і більша частина цих коштів була витрачена на найсучасніше промислове обладнання. Починається виробництво з розкраювання листів металу на заготовини для окремих деталей, яке й до цього тут виконували комп’ютеризовані лазерні станки. Та на додаток до них придбали ще кілька найсучасніших автоматів, що виконують цю роботу ще точніше й учетверо швидше.
На штампуванні конструктивних частин працюють потужні преси, а деякі форми використовують кілька десятиліть. Хоча компанія вже давно не виробляє побутову техніку, тут досі штампують дверцята до тих самих холодильників Rosenlew. Навіщо? Виявляється, все просто: з двох таких дверцят, складених одна до одної, зварюють паливні баки для комбайнів. Таким чином, поєднання історії та сучасності на заводі інколи має досить неочікуваний прояв.
Зварювання теж переважно виконують зварювальні автомати, хоча у важкодоступних місцях його все одно доводиться проводити ручним способом. Узагалі, не зважаючи на всю наявну автоматизацію, більшість операцій — близько 90% — виконують вручну. Згодом частину ручної праці тут хочуть знизити до 75%, але все одно такого високого рівня автоматизації, як, наприклад, на конвеєрах автомобільних заводів, тут ніколи не буде. Це пояснюють тим, що виробництво комбайнів, незважаючи на зростання його масовості, не є потоковим: кожна машина створюється з урахуванням не лише умов регіону, де вона працюватиме, а й попередньо з’ясованих потреб конкретного замовника, а тому вона не схожа як крапля води на інші.
Увага до деталей на заводі — те, що вражає найбільше. Це стосується і власне деталей, із яких складають комбайн: наприклад, кожну його рухому частину окремо перевіряють на точність центрування, щоб під час роботи вона не створювала зайвих вібрацій. Також ідеться й про виробничий регламент: ще до початку зміни до кожного місця складання на рухомих стелажах доставляють потрібну кількість комплектів відповідних деталей і кріплень, щоб робітник потім не втрачав свій робочий час на їх пошук чи замовлення зі складу. Це саме стосується й інструменту — все необхідне завжди під рукою. Для фінальних етапів складання комплектуються візки, які пересуваються по конвеєру разом із кожним конкретним комбайном — на них також розташовані всі необхідні саме для цієї машини деталі в потрібній кількості, і це дозволяє робітнику не забути закрутити жодного болта з гайкою, бо він одразу бачить, що на візку щось залишилося.
Виготовлення одного комбайна на заводі триває близько двох тижнів. Виробництво відбувається на двох лініях: на одній роблять молотарки, друга — основна, на ній виконують решту операцій. На кожній лінії проводять свої проміжні тести, а фінальний, після сходження комбайна з конвеєра, триває дві години. Втім, кожний сьомий комбайн проходить великий 10-годинний тест. Така система контролю якості дозволяє компанії бути впевненою в надійності й довговічності своїх машин. Є чимало прикладів із багатьох країн, де комбайни Sampo Rosenlew працюють 20, 30 і навіть 40 років.
У компанії пишаються високою локалізацією свого виробництва: 80% усіх складників виготовляють безпосередньо на заводі. Винятком є хіба що двигуни й коробки передач AGCO Power, але їх виробляють також у Фінляндії. Фінські комп’ютерна система й навіть колісна гума.
Співпраця з Україною
Попри нещодавню презентацію Comia комбайни від Sampo Rosenlew не є абсолютними новачками на українських полях. В Україні разом з АБА «Астра» працює невеликий дилер, який постачає ці машини вітчизняним хліборобам. Крім того, фіни також виготовляли окремі моделі для John Deere, Massey Ferguson, New Holland, Case під їх брендами, і вони цілком могли потрапити до нас, не кажучи про вживану техніку.
 |
|
Регіональний менеджер з продажу й маркетингу Sampo Rosenlew Михайло Кулик |
Окрім цього, Sampo Rosenlew робив кілька спроб зайти на український ринок через спільне виробництво з вітчизняними машинобудівниками. Так, 2008 року почалася співпраця компанії з Херсонським машинобудівним заводом — спільний комбайн отримав назву «Скіф», однак до його масового виробництва справа так і не дійшла. На найвищому рівні за участю прем’єр-міністра країни у 2013 році фіни уклали угоду з Харківським тракторним заводом, де перший комбайн мав з’явитися ще торік, але теж не склалося. Втім, у Sampo Rosenlew і далі виявляють великий інтерес до вітчизняного ринку, а Тімо Пріхті, спілкуючись із журналістами, наголосив, що вважає Україну стратегічним партнером своєї компанії.
Своєю чергою, регіональний менеджер Sampo Rosenlew з продажу й маркетингу Михайло Кулик зазначив, що нині компанія формує новий підхід до роботи в Україні, зважаючи на всю специфіку сучасних у нас економічних умов. «Укладання угоди з „Астра” є новим кроком, ми сформували стратегію реалізації цього проекту. Україна — велика аграрна держава, ми бачимо в ній великі можливості не лише для себе, а й для інших виробників сільгосптехніки», — зазначив він.
Нині на заводі в Порі виготовляють три серії зернозбиральних машин. Серія 2000 представляє комбайни 3-го покоління потужністю 128–185 кінських сил із жатками завширшки 3,1–5,1 м. Наступну, 3000 серію машин виготовляють для локальних ринків, їх потужність становить 220–280 к. с., а жатки мають ширину до 9 м: ці комбайни, зокрема, постачають у Росію, Казахстан, Туреччину, Іран, де називаються SR Asia. В Україні й Молдові вони відомі як SR Superior, а модель 3085 була запропонована для спільного виробництва з українськими машинобудівниками.
Для постачання в Україну в рамках нової угоди з «Астра» фіни сьогодні пропонують свою найновішу лінійку Comia, зокрема, найтоповіші серед її п’яти моделей — Comia С 10 і Comia С 12. Потужність цих машин становить 238–300 к. с., а жатки стандартно мають ширину 4,8–6,9 м (опціонально — до 9 м). Серед основних їхніх переваг виробник називає місткі бункери, велику площу сепарації зерна, а також простоту в технічному обслуговуванні.
В Україну комбайни Comia надходитимуть із 6-циліндровим двигуном AGСO Power (без сечовинного блока), який є сьогодні не просто одним із найнадійніших у світі, а й входить у трійку найекономніших двигунів для великої сільгосптехніки. Така економічність, низьке енергоспоживання механізмів і зменшена на 2–4 т проти інших зернозбиральних машин маса дозволяє встановлювати на Comia паливний бак місткістю всього 450 л, яких вистачає на кілька змін роботи без дозаправки.
«Хоча Comia не є найпотужнішими комбайнами, але за величиною КПД й ефективністю експлуатації вони випереджають своїх „однокласників”. Наприклад, замість п’яти клавіш, як у більшості машин інших виробників, у наших їх налічується шість, що підвищує ефективність роботи соломотряса. Також установлюються соломоподрібнювачі виробництва шведської компанії Rekord на 3900 обертів — такі самі, як на комбайнах John Deere і New Holland», — зазначив Михайло Кулик, демонструючи Comia С 12 на випробувальному майданчику заводу.
За його словами, комбайни цієї серії обладнано молотарками, які значно доопрацьовані щодо надання їм більшої надійності. Зокрема, кількість ребер жорсткості в них зменшено, проте сама жорсткість збільшилася. Це дозволяє обмолочувати зерно на полях із підвищеною вологістю, а також значно засмічених бур’янами.
Комбайни Comia, що також важливо, мають добрі ходові якості завдяки правильно рознесеному центру ваги. Вони мають добру маневровість на горбистих полях й короткий радіус розвороту завдяки найкоротшій у своєму класі колісній базі. Нарешті, комбайнами цієї серії легко й приємно керувати: комфортна кабіна з великим кутом огляду, кондиціонер, підресорене сидіння, зручний підлокітник, а також досить великий сенсорний дисплей бортового комп’ютера, на якому зібрано й зображуються всі робочі функції машини.
Робочий ресурс комбайнів розраховано на 20 років експлуатації, але це далеко не межа, оскільки, як писалося вище, попередники Comia, випущені компанією Sampo Rosenlew, подекуди вже відпрацювали й вдвічі довше. В компанії не наполягають, аби в разі виникнення потреби в ремонті його виконували виключно в сертифікованому сервісному центрі: конструкція машин досить проста й зрозуміла, тож в більшості випадків з ремонтом можуть справитися самі власники техніки, що дозволяє їм заощаджувати час і кошти. До речі, за це комбайни Sampo Rosenlew полюбляють і самі фінські фермери.
До всього того вартість комбайнів серії Comia не така вже й захмарна: на заводі вона становить від 90 до 200 тис. євро залежно від потужності, кількості додаткового обладнання, а також можливостей комп’ютера й установленого програмного забезпечення. Разом із виробником дистрибутор пропонуватиме в Україні кредитні й лізингові програми придбання комбайнів.
Згідно з попереднім прогнозом, більшу частину в українському продажі становитимуть найпотужніші Comia С 12. Однак уже нині конструктори Sampo Rosenlew розробляють нові моделі комбайнів, причому не лише клавішних, а й роторних і гібридних. Згодом вони також постачатимуться в Україну, оскільки власні перспективи зростання фінський виробник розглядає в контексті розвитку стратегічно важливого для нього українського аграрного ринку.
Ярослав Левицький
журнал “The Ukrainian Farmer”, липень 2017 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “The Ukrainian Farmer” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
The Ukrainian Farmer
