Господарюючи в умовах стрімких кліматичних змін, український агробізнес має змогу скористатися новими можливостями на ринку агрострахування.
Фахівців, які мають урегулювати збитки в разі настання страхового випадку, ще називають лосс аджастерами (від анг. Loss Adjuster)чи аварійними комісарами. Розбираючись у фазах розвитку рослин і технологіях землеробства, вони добре розуміють сподівання й проблеми своїх клієнтів і можуть досить чітко визначити причину й обсяги втрат. І в цьому вже пересвідчилося чимало українських аграріїв.
Актуальні виклики сезону
Дослідження, проведені експертами FAO, красномовно свідчать про те, що внаслідок глобального потепління в Україні розпочалося зміщення агрокліматичних зон, а ґрунти втрачають вологу. Зокрема, за два десятиліття площі сухої й дуже сухої зони зросли на 7%, а перезволоженої й зволоженої зменшилися на 10%. Разом із тим є ризики, зумовлені екстремальними погодними умовами взимку: так, сувора зима 2012 року найбільше шкоди завдала Херсонській області (з 668,8 тис. засіяних гектарів загинуло 60%, або 403,3 тис. га), Миколаївській (втрати становили 311 тис. га, або 46%), Дніпропетровській (262 тис. га, або 40,2%), Запорізькій (206,8 тис. га, або 31,7%), Одеській (270,1 тис. га, або 28,7%).
Відтак мимоволі замислюєшся над питанням: «Чи можливо запобігти втратам?» І запитання це далеко не риторичне. Якщо уважно подивитися на графік щодо загибелі озимих унаслідок несприятливих погодних умов, то можна побачити, що частота настання критично несприятливих умов становить 4–7 років. Тим часом остання сувора зима, як зазначалося вище, була 6 років тому…
Чи доцільно страхуватися
Для розуміння економічної доцільності страхування перезимівлі озимих зернових й озимого ріпаку звернемось до цифр. У середньому собівартість виробництва, скажімо, озимої пшениці, має таку структуру: насіння — 11%, ЗЗР — 15, добрива — 19, оренда — 14, інші витрати — 41%. Сукупні витрати в абсолютних одиницях за врожайності в 4 т/га становлять близько 400 дол./га. Вартість страхової премії обійдеться приблизно 15–20 дол./га. З позиції собівартості виробництва — це десь 4%. А тепер обрахуймо, скільки довелося витратити на додаткові польові заходи (зокрема, на обробку гербіцидами й фунгіцидами, ліквідацію наслідків стихії, пересівання). Якщо в структурі виробництва сума становить понад 4%, це красномовна відповідь на користь того, аби замислитися щодо страхування агровиробництва.
| Рис. Загибель озимих культур (% посіяних) унаслідок несприятливих погодних умов перезимівлі |
 |
Найактуальнішою програмою страхування на період перезимівлі в Україні є та, що охоплює період від появи сходів восени (листопад) і до відновлення вегетації навесні — не пізніше 1 квітня, а щодо ризику весняних заморозків — до 1 травня. Страховка діє в разі втрат від дії всіх погодних ризиків (заморозки, ожеледь, льодова кірка, випирання, вимерзання, град або удар блискавки, землетрус, лавина, земельні зсуви та селі, пожежі, зливи, ґрунтова кірка, сильні вітри, видування, смерчі, суховії тощо), епіфітотійні хвороби рослин і протиправних дій третіх осіб, що можуть спричинити часткову чи повну загибель посівів. Повною вважається загибель посівів на рівні не нижчому за 50% для озимих зернових і 70% — для озимого ріпаку від початкових показників кількості рослин на 1м2, зафіксованих восени.
Коли потрібна експертиза
Страхова сума за договором страхування розраховується як добуток площі посівів і витрат на посів застрахованої сільгоспкультури. Договір фактично покриває затрати на осінні польові роботи та фіксується за згодою агровиробника.
Страховий платіж за договором страхування вираховується як відсоток від страхової суми. Страхування посівів на період перезимівлі залежно від регіону вирощування культури коштуватиме господареві близько 3–6% для озимих зернових і 6–10% — для озимого ріпаку. Виплата страхового відшкодування здійснюється навесні. Більшість страховиків виплачують протягом 30 календарних днів із моменту врегулювання збитків і складання акта. Це дає змогу покрити витрати на весняно-польові роботи на пересівання постраждалого поля іншою сільгоспкультурою.
З урегулюванням збитків аграріям в Україні допомагають сертифіковані аварійні комісари. Цю програму в Україні затвердила Національна комісія з регулювання ринку фінансових послуг (перші сертифікати отримано у 2012 році), і вона реалізується за підтримки Національного університету біоресурсів і природокористування України. Що три роки фахівці підтверджують свій сертифікат, проходячи курси підвищення кваліфікації.
За світовими стандартами
Зазвичай підготовка аварійних комісарів проводиться при державних або приватних ВНЗ. Будь-яка програма такої підготовки передбачає обов’язкові практичні заняття, яким часто відведено понад 50% курсу. Зазвичай у світовій практиці фахівець може отримати сертифікат з урегулювання тільки одного ризику, скажімо, граду, або отримати спеціалізацію для врегулювання збитків по окремих культурах або тваринах (аквакультури, лісах, теплицях, бджолах). Усі державні програми передбачають періодичне підтвердження сертифіката й підвищення рівня кваліфікації, розширення лінійки послуг, що надає один фахівець. Для отримання сертифіката після проходження курсу фахівці складають іспити на знання теорії та практики.
У Туреччині ініціатором створення програми підготовки аварійних комісарів для страхування сільськогосподарських ризиків було Міністерство продовольства, сільського господарства та тварин за підтримки Аграрного страхового Пулу (TARSIM). У Канаді, враховуючи, що в кожній провінції працює окрема Королівська корпорація, програму сертифікації проводять на рівні провінції, частіше при університетах. У США вимоги до аварійних комісарів у сільському господарстві встановлює Департамент сільського господарства США (USDA). Курси проводять як приватні організації, так і безпосередньо Агентство з керування ризиками (RMA — Risk Management Agency). В Іспанії навчання пропонують університети за підтримки Консорціуму Компенсації страхування (CCS), Пулу страхових організацій (Agrosiguro) й Державного Агентства з аграрного страхування (ENESA).
У відкритому реєстрі фахівців
У міжнародній практиці після сертифікації фахівець автоматично потрапляє в реєстр сертифікованих аварійних комісарів, який є в публічному доступі.
Після сертифікації інформація щодо особи, яка отримала сертифікат, потрапляє в реєстр сертифікованих аварійних комісарів, що є в публічному доступі на сайті регулятора страхового ринку Нацкомфінпослуг www.nfp.gov.ua.
Страхова компанія може залучити до роботи будь-якого фахівця з реєстру й може бути упевненою в тому, що всі фахівці працюють за єдиними стандартами та принципами. Важливо також те, що аварійні комісари проживають у певному регіоні, й для страхової компанії фінансово вигідно залучати місцевого експерта. Поряд із цим, наприклад, у США ротація аварійних комісарів відбувається раз на 3 роки й складається зі зміни району, який вони обслуговують. Таким чином, система нівелює можливі заговори й робить відносини прозорими.
Спілкуючись однією мовою
У жовтні 2018 року 27 спеціалістів пройшли програму навчання та підвищення кваліфікації. В Україні працюють 53 сертифікованих аварійних комісари. Аварійні комісари мають високий рівень компетенції й ведуть повноцінний діалог з аграріями.
На ринку України також працюють кілька сюрвеєрських компаній, таких як «УкрАгроСАК», «АгроРизик» і «Агро Сіті Груп». У їх складі працюють сертифіковані аварійні комісари. Ці компанії надають послуги з моніторингу, огляду посівів і врегулювання збитків в аграрному секторі.
Нехай там як, український страховий ринок готовий надати агровиробникам страховий захист міжнародного рівня. Для роботи з сільськогосподарським сектором залучено висококваліфікованих фахівців із розумінням аграрної галузі й тих, що пройшли програму державної сертифікації. Прогноз щодо можливих погодних негараздів цієї зими, як завжди, ставить господаря перед вибором — скористатися фінансовим інструментом захисту чи покластися на щасливий випадок. Звісно ж, кожен має право на власну думку. Хоча в бізнесі успіх залежить передусім від системності й ефективного керування ризиками.
Ірина Головко,
експерт з агрострахування Проекту IFC (WorldBank Group) «Розвиток агрофінансування у Європі й Центральній Азії»
газета “АгроМаркет”, січень 2019 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
AgroTimes
