Агромаркет
Головне:
Агромаркет

(Не)безпечні контейнерні перевезення

(Не)безпечні контейнерні перевезення

Обсяг торгівлі морськими товарами у світі торік становив 12 трлн доларів США. Понад 60% припало на торгівлю морськими контейнерами. Актуальність контейнерних перевезень зумовлює зростання їх попиту і в Україні.

 

Враховуючи, що Україна здійснює зовнішньоторговельні операції з 218 країнами та має відносно невисоку вартість перевезень та ресурси для транспортування невеликих партій, вітчизняні агроекспортери стають помітними гравцями на міжнародній арені. Щоправда, разом із можливостями для розвитку й нарощування збуту вони стикаються з низкою ситуативних юридичних помилок. То як запобігти небажаним збиткам? Для наочності проаналізуємо можливі ситуації під час перевезення вантажу на умовах коносаменту провідної міжнародної компанії з морських контейнерних перевезень.

 

Недобросовісний покупець

 

Уявімо, що відправник товару наймає контейнерну лінію для перевезення товару. Та після прибуття контейнерів у порт вивантаження покупець за контрактом може з якихось причин відмовитися від товару або ухилитися від його прийняття. Ключовим ризиком для відправника, який переконаний, що виконав усі умови договору як перед лінією, так і перед покупцем, є помилкове припущення, що він не нестиме відповідальності за збитки, зокрема, за простій судна та суміжні збитки, пов’язані з такою ситуацією.

 

За стандартними умовами перевезення, клієнт повинен прийняти поставку товару в строки, передбачені чинними тарифами перевізника. В іншому разі перевізник може без попередження розпакувати товар із контейнерів, та/або зберігати його на березі, на плаву, просто неба або під дахом (тільки на ризик клієнта). Таке зберігання вважається доставкою, здійсненою належним чином, а будь-яка відповідальність перевізника щодо цього товару чи його частини припиняється. Вартість такого зберігання клієнт має негайно оплатити перевізнику на його вимогу. Якщо ж перевізник зобов’язаний передавати товар будь-якому митному органу, порту чи іншому органу, така передача є належним доставленням товару клієнту за цією транспортною накладною. Як бачимо, відповідальність за виконання обов’язків перед перевізником несе клієнт (merchant), вантажовідправник, держатель, вантажоодержувач, одержувач товару. Це може бути будь-яка особа, що має право власності на товари або дійсну транспортну накладну чи право на їх отримання; інша особа, яка діє від імені такої особи. Попри те, що коло відповідальних осіб доволі широке, перевізник ще й самостійно визначає особу (осіб), до якої потрібно звертатись із вимогою, та яка повинна відшкодувати збитки, зокрема простій. Таким чином, відправник ризикує опинитися серед відповідальних осіб і зазнати збитків, навіть якщо фактично неотримання вантажу сталося не з його вини.

 

Блокування інших контрактів

 

Цілком логічно вважати, що невиконання умов одного контракту з перевізником не мало б спричинити негативних наслідків щодо виконання іншого (з тим самим перевізником), якщо це прямо не погоджено сторонами. Однак така ситуація може зіграти злий жарт із відправником, і ключовим ризиком тут може стати таке: відповідно до розділу «Застава» у стандартних умовах перевізника, той має право утримувати товар та будь-які пов’язані з ним документи в розмірі всіх сум, які клієнт повинен сплатити перевізнику відповідно до будь-якого іншого договору (не має значення, чи пов’язаний він із цим перевезенням, чи ні). Перевізник може використати своє заставне право в будь-який момент часу і в будь-якому місці на свій власний розсуд, незалежно від того, завершено перевезення за договором чи ні. Тобто, не погасивши борг перед перевізником за послуги або простій, останній навіть за наявності у відправника всіх потрібних документів і виконання ним платежів за іншим контрактом може паралізувати виконання інших домовленостей.

 

Огляд вантажу в транзиті

 

Відправник сплатив перевезення, передав товар і виконав усі дії зі свого боку, впевнений у тому, що його затрати на цьому закінчились. Однак у ситуації, коли виникають незаплановані затрати під час огляду вантажу в транзиті, цілком можливо, що саме в стандартних умовах лінії передбачено обов’язок відправника покрити такі затрати. Наприклад, у стандартних умовах перевезення йдеться про те, що «клієнт несе відповідальність і відшкодовує перевізнику всі втрати, збитки, затримки, штрафи, судові витрати та/або витрати, що пов’язані з порушенням будь-якої гарантії, або виникли з іншої причини стосовно товару, за які перевізник не несе відповідальності». Тож, як бачимо, за цим «правилом відповідальності клієнта», відправник (власник) товару не застрахований від збитків.

 

Недостача/втрата вантажу

 

Цілком логічно, що повна або часткова втрата вантажу це — «головний біль» перевізника й він мав би нести всі пов’язані з цим ризики (вичерпний перелік таких ситуацій описано у стандартних умовах перевезення контейнерних ліній). Разом із тим перевізник може цілком законно уникнути відповідальності, якщо протягом одного року після поставки товару чи дати, коли він мав бути поставлений, заява не була пред’явлена. Крім того, є ціла низка нюансів щодо її складання. Зокрема, втрату чи пошкодження слід виявити протягом трьох днів. Їх загальний характер слід належно описати. Відповідне письмове повідомлення слід надсилати до або під час вивезення товару. А якщо його взагалі не отримали перевізник чи його агенти в місці поставки (порту вивантаження, якщо інше місце поставки не вказано), зобов’язання перевізника товару вважатимуть виконаними відповідно до транспортної накладної.

 

До умов перевезень також можуть застосовуватись Міжнародна конвенція про уніфікацію деяких правил про коносамент 1924 року (Гаазькі правила), що містить низку обмежень відповідальності перевізника. Щоправда, відповідно до цих умов, клієнт несе відповідальність за опломбування всіх контейнерів, упакованих вантажовідправником. Якщо контейнер, упакований вантажовідправником, доставляється перевізником із неушкодженою пломбою, перевізник не несе відповідальності за недостачу товарів, установлену під час доставки. Тому саме в інтересах відправника на нього покладається обов’язок оглянути контейнери перед їх упакуванням, і використання контейнерів має бути достатнім доказом їх придатності для використання.

 

Обмеження відповідальності перевізника

 

Коли все ж таки доведено, що перевізник повинен нести відповідальність за виплату компенсації (через втрату або пошкодження товару тощо), то відправник справедливо сподівається отримати ці кошти за будь-яких обставин та в повному обсязі. Однак у цей момент виникає ризик того, що почне діяти правило «обмеження відповідальності», яке зазвичай чітко передбачає суми й обсяги відповідальності перевізника, які не завжди можуть збігатися з очікуваннями відправника. Водночас за згаданою вище Конвенцією, ні перевізник, ні судно не мають права скористатися обмеженням відповідальності, якщо доведено, що шкода стала результатом дії або упущення перевізника, скоєних із наміром завдати шкоду або через самовпевненість і з усвідомленням можливості заподіяння збитку.

 

***

 

Основний урок, який можна винести з найпоширеніших ризиків українських агро експортерів, зводиться до таких простих пунктів:

1. Якщо відправника спіткала ситуація з недобросовісним одержувачем, що не з’явився для отримання товару або відмовився від нього, для мінімізації збитків у порту радимо якомога швидше розрахуватися з перевізником і забрати вантаж із порту, зафіксувавши розмір збитків.

2. Не варто самовпевнено уникати платежів і відповідальності загалом щодо одного з договорів перевезення, усвідомлюючи ризики можливого притримання вантажу за іншими перевезеннями.

3. У будь-якому разі слід уважно ознайомитися з умовами перевезення лінії та бути готовим до можливих ризиків, що описані вище.

 

Данило Христич,
старший юрист ЮК Legrant

газета “АгроМаркет”, січень 2019 року

 

Усі авторські права на інформацію розміщену у газеті “АгроМаркет” та інтернет-сторінці газети за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ

Журнали