Овочі-Ягоди-Сад

Капуста без зрошення

Капуста без зрошення

Завдяки правильній агротехніці та вмілому використанню погодних умов в агрофірмі «Дзвони» на Львівщині без зрошення вирощують п’ять видів капусти й отримують врожай не гірший, ніж на поливі.

  

Директор «Дзвонів» Зіновій Максимишин

— У селах Болотня і Вовків Перемишлянського району та Велика Вільшаниця Золочівського обробляємо шість тисяч гектарів ріллі, — розповідає директор «Дзвонів» Зіновій Максимишин. — Спеціалізуємося на вирощуванні зернових та олійних культур. Овочевий клин становить 120 гектарів — це соціальний проект для зайнятості людей. Але й він показує відмінні результати. Пізня білоголова капуста дала від 100 до 110 т/га, червоноголова — до 70 т/га, броколі — 20, цвітна — 25, пекінська — 70–75 т/га. Товарних моркви та столових буряків отримали 80 та 55 т/га відповідно.

 

Найбільшу посівну площу займає капуста — 80 га, зокрема пізня білоголова для тривалого зберігання — 20–25 га, середньо-пізня — 10–15, червоноголова для зберігання — 2,5, броколі — 12, цвітна — 8, пекінська — 5 га. Для випробувань півсотні нових гібридів білоголової капусти різних селекційних компаній відводять 10 га.

 

Ґрунти господарства сірі, темно-сірі опідзолені з умістом гумусу до 2%. Річна кількість опадів у цьому передгірному регіоні становить 700–800 мм, часто бувають зливи.

 

До 40% продукції реалізують восени, переважно в торговельні мережі, решту зберігають в енергоефективному овочесховищі ємністю 4 тис. тонн.

 

Попередники

 

— У нашій місцевості рівні площі — великий дефіцит, — пояснює агроном Ярослав Бай. — Маємо один-два відсотка спеціально підібраних ділянок під овочі. На цих полях не сіємо ріпак та соняшник, які мають спільні хвороби й спільних шкідників із капустою. Гарними попередниками є зернові, соя, гречка, горох. Останній — менш бажаний, бо залишає багато падалиці.

 

Обробіток ґрунту

 

Для підготовки ділянки під капусту після стерньового попередника знищують бур’яни. Вносять гербіцид Раундап Макс та подрібнюють стерню дисковими боронами.

 

Підживлюють тукосумішшю в діючих речовинах N8P19K39, у фізичній вазі — 300 кг/га. Залежно від типів ґрунтів переорюють на глибину 25–30 см.

 

Весняний обробіток ґрунту починають з двох культивацій львівським культиватором ЛК або чеським Neptun. Перша культивація — на глибину 5–7 см, друга — 3–4 см з коткуванням. Після другої культивації поверхня поля має бути вирівняна, ґрунт — дрібногрудкуватий та ущільнений. Слідкують, щоб ґрунт не був надто пухким: такий швидко пересихає, а за сильної зливи змивається.

 

— Під цвітну капусту вносимо азотні добрива, щоб у висадженої розсади наросла гарна листкова маса, — ділиться досвідом агроном. — Під першу культивацію даємо карбамід 250–300 кг/га та діамофоску в нормі 200 кг/га. Добриво містить токсичну домішку, яка погіршує схожість насіння, тому треба, щоб карбамід повністю розчинився. Між внесенням добрива і сівбою має пройти 10–15 днів.

 

Під другу культивацію вносять сульфат магнію в нормі 150 кг/га.

 

Гібриди капусти

 

Гібриди білоголової капусти підбирають за стійкістю до шкідників, особливо до трипсів, найбільш шкодочинних хвороб (зокрема бактеріозів) та стресових чинників: різких перепадів температури, надмірної вологості.

 

Агроном Ярослав Бай демонструє кореневу
систему білоголової капусти на час
дозрівання головок

— Був у нас гібрид, який за високої вологості ґрунту та температури повітря понад 30 °С швидко наростав та формував великі головки, — каже агроном. — Від цього всередині головки розривалися клітини листків. Із часом пошкоджені місця чорніли, продукція втрачала товарність та лежкість. Через це до підбору гібридів підходимо дуже обачно. Щороку випробовуємо зразки від різних селекційних компаній.

 

Для тривалого зберігання вирощують три перевірені гібриди білоголової капусти: Блоктор F1, Сторідор F1 (Syngenta) та Експект F1 (Bejo). Перші два формують округлу головку вагою від 2 до 3 кг, лежкі, не проростають і не гниють. Останній має меншу головку, але дуже добре зберігається.

 

Із середньопізньої білоголової капусти половину посівної площі відводять під Саті F1 (Hazera), третину — Джубілі F1 (Bejo), решту — під Агресор F1 (Syngenta).

 

Підприємство вирощує чотири гібриди червоноголової капусти: Реск’ю F1 (Syngenta), Клімаро F1 (Bejo), Родон F1 (Hazera), Роксі F1 (Seminis). 

 

Гібриди цвітної капусти обирають за стійкістю до температури понад 25 °С, з потужним листовим апаратом, який повністю вкриває головки для захисту від сонячних променів. Гібриди броколі більш адаптовані до високих та низьких температур, витримують приморозки на поверхні ґрунту до -7 °С.

 

Пекінська капуста Білко F1 (Bejo) займає 60% загальної площі під цим видом, решта — гібриди різних селекційних компаній.

 

Традиційні капусти

 

Білоголову та червоноголову капусти сіють прямим висівом. Використовують сівалку точного висіву Olimpia Gaspardo. Схема сівби 60 х 25 см, норма — 65 тис. насінин на гектар. Оскільки насіння має різний калібр, сівба може бути нерівномірною. На період збирання врожаю мають до 60 тисяч рослин на гектар.

 

До застосування ґрунтових гербіцидів підходять зважено. Якщо планують вирощувати капусту прямим посівом, то під попередник не вносять Зенкор, бо він знижує схожість насіння. Після сівби капусти та появи першого справжнього листка на рослинах вносять гербіцид Бутізан 400 в дозі 1 та 2 л/га. Проти злакових бур’янів обробляють посіви препаратом Фюзілад Форте 150 ЕС. Середньостигла білоголова капуста Саті F1 менш стійка до трипсів, її захищають сумішшю препаратів Матч 050 ЕС і Енжіо 247 SC з прилипачем та регулятором кислотності. Від бактеріозів посіви двічі обробляють сумішшю препаратів Казумін 2Л і Медян Екстра 350 SC в дозі 1,5 л/га: перший раз — на початку серпня, коли різко знижується температура повітря вночі, другий раз — наприкінці серпня або на початку вересня.

 

Середньопізню білоголову капусту починають збирати наприкінці серпня або на початку вересня. Головки на полі складають в овочеві контейнери. Їх одразу переміщують в овочесховище, де складують у три-чотири яруси.

 
 

 

Броколі та цвітна

 

Розсаду броколі, цвітної та пекінської капусти вирощують у касетах під відкритим небом. Їх ставлять на дерев’яні ящики, зверху натягують градобійну сітку.

 

Насіння броколі та цвітної капусти висівають з 5 до 10-го травня, коли мине загроза приморозків на поверхні ґрунту. Розсаду вирощують три тижні, до 2–3-х справжніх листків. Перед висаджуванням в поле корені замочують у розчині препаратів Актара 25 WG або Верімарк. Не допускають переростання розсади, бо її притискатиме розсадосадильна машина під час садіння. Малу розсаду складніше й довше висаджувати. Без підсаджування вручну не обійтися, але якість посадки — краща.

 

Розсаду броколі та цвітної капусти висаджують у поле за схемою 60 х 45 см. Густота стояння рослин — 45 тис./га.

 

У деяких гібридів капуст надто швидко наростає головка. У такому разі через нестачу бору, навіть коли його вносили у великій кількості, в стеблі утворюються пустоти, в яких розвиваються збудники хвороб. Через це в господарстві підібрали гібриди, стійкі до нестачі бору.

 

Проти шкідників посіви 3–4 рази обробляють препаратами Енжіо 247 SC та Матч 050 ЕС.

 

У перших числах серпня збирають капусту броколі, потім — цвітну. Суцвіття зрізують вручну і складають головки в пластмасові ящики, потім 8–10 ящиків обмотують плівкою і ставлять на піддон.

 

Пекінська

 

Розсаду пекінської капусти вирощують останньою. Висівають насіння 15 липня.

 

Азотних добрив під пекінську капусту не вносять, щоб не розвинувся некроз на внутрішніх листках та не подовжився період зав’язування головок. Розсаду пекінської капусти висаджують у поле з 10-го серпня за схемою 60 ? 18,5 см. Густота стояння рослин становить 90 тис./га. Якщо в ґрунті є волога, ця капуста гарно приживається.

 

У вересні випадає багато опадів, встановлюється оптимальна температура повітря для росту та розвитку пекінської капусти. Але ця культура повільно засвоює кальцій з ґрунту, тому його нестача спричиняє некрози. Щоб уникнути цього, пекінку підживлюють по листу Кальцинітом і бором. За два тижні до збирання врожаю підживлення припиняють. Урожай збирають з 1-го листопада.

 

 

Людмила Капустіна

журнал “Плантатор”, січень 2018 року

   

Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Плантатор” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа». 
 

Інші статті в цьому журналі

ЧИТАЙТЕ БІЛЬШЕ