Мінімізувати кліматичні ризики та значно розширити ареал промислових насаджень плодових культур можна завдяки трикомпонентним саджанцям, основою яких є насіннєва підщепа та слаборосла вставка.
Сучасні індустріальні інтенсивні сади плодових порід базуються на двокомпонентній конструкції саджанця: підщепа плюс сорт. Для реалізації поставленої мети використовують слаборослі або сильнорослі підщепи. Біологічний потенціал цих підщеп має як позитивні, так і негативні риси. Сади на карликових підщепах — скороплідні й з обмеженим габітусом крони. Однак вони вибагливі до агрокліматичних умов, термін їх експлуатації короткий, у них є проблеми із сумісністю сорту та підщепи, а тривалість зберігання плодів, що вирощені в таких садах, менша.
Сади на сильнорослих і насіннєвих підщепах мають високий природно-біологічний потенціал життєздатності, період їхньої експлуатації є тривалим, вони менш вибагливі до агрокліматичних умов, не мають проблем із сумісністю, у їхніх плодів кращий біохімічний склад і триваліший термін зберігання. Проте такі сади пізно вступають у плодоношення, а їхні дерева — сильнорослі, саме ці ознаки й не позбавляють їх місця в сучасному садівництві.
В інтенсивних садах на сильнорослих і насіннєвих підщепах дуже важко пришвидшити вступ насаджень у плодоношення й обмежити розмір крони. І хоч ці агрозаходи вимагають значних енергетичних витрат, вони меншою мірою шкодять довкіллю, а їх застосування на аматорському рівні є цілком виправданим.
Вади індустріалізації
Індустріальні технології, які базуються на крайніх межах природного потенціалу підщепи (в карликових підщеп низька зимостійкість, низька якірність, короткий продуктивний період, вибагливість до живлення та волого забезпечення, сприйнятливість до вірусних інфекцій), не відповідають тенденціям раціонально-екологічного виробництва, суперечать ідеям енергозбереження та захисту довкілля. Подальше використання таких садів порушує природні екосистеми й веде до незворотних екологічних змін в біоценозі садів, а також — забруднює довкілля.
У надмірно щільних садах (до 6 тис. дер./га) на карликових підщепах із їх низьким природним потенціалом життєздатності для підтримання високого репродуктивного процесу насаджень і одержання якісних урожаїв потрібно застосувати індустріально-реанімаційні елементи технології, які є економічно не обґрунтованими (високовитратними) і мають екологічно небезпечні наслідки. В сучасні інтенсивні сади привнесено неприродні конструкції та елементи технології. У екосистемі такого саду співвідношення природи (дерево, ґрунт тощо) та індустріального складника (опори, іригація т. ін.) не рівноважне, індустріальний складник переважає та пригнічує природний, це прямо і опосередковано веде до неконтрольованого забруднення довкілля і зростання енергетичних витрат.
Шлях до успіху
Для вирішення цієї проблеми пропонуємо технологію створення інтенсивних ресурсозберігальних промислових садів екологічного спрямування (технології майбутнього), які базуватимуться на використанні зимостійких адаптивних насіннєвих підщеп, карликових проміжних вставок і стійких до хвороб і шкідників сортів. Залежно від природи сорту і довжини вставки насадження матимуть щільність 1,2–3,5 тис. дер./га.
Для реалізації цього проекту потрібно підібрати (сконструювати) таке сортопідщепне комбінування, яке б оптимально збалансувало ростові процеси між надземною і кореневою системами та забезпечило компактний габітус крони за мінімального фізичного впливу (обрізування). Таке комбінування повною мірою відповідає ідеї інтенсивного саду і дозволяє у природній спосіб оптимізувати продуктивність насаджень замість того, щоб застосовувати енерговитратні, насильницькі і протиприродні операції з підрізування кореневої системи, надпилювання скелетних гілок тощо — прийомів, які є в сучасних західних індустріально-реанімаційних інтенсивних технологіях садівництва, і які ми переймаємо та наполегливо впроваджуємо в Україні. Після такого фізично-насильницького впливу на дерево йому потрібні значні додаткові енергетичні витрати для подолання штучно створеної стресової ситуації.
Трикомпонентна конструкція саджанця: сильноросла підщепа, одновидова карликова вставка, яка сумісна із сортом та сорт майже повною мірою відповідає вимогам до садивного матеріалу для інтенсивних садів. Повністю базуючись на природних компонентах, вона дозволяє оптимізувати агрокліматичні ризики на засадах ресурсозбереження і екологізації та дає змогу отримати високий урожай товарної і якісної продукції.
Такі енергоощадні сади починають плодоносити в рік садіння, а з 2–3-го року дають високоякісний промисловий урожай, величина якого не поступається, а на деяких сортах навіть переважає врожаї індустріальних інтенсивних садів.
Такі сади яблуні у США успішно експлуатуються на великих площах, дослідження, виконані в Україні, теж показали високу ефективність таких садів.
Переваги концепції
Насіннєва підщепа забезпечує високий природний потенціал саду та сприяє підвищенню його зимостійкості, стійкості до хвороб, шкідників та інших несприятливих чинників.
Завдяки трикомпонентним саджанцям, основою яких є насіннєва підщепа та слаборосла вставка, стає можливим закладати промислові сади в більш суворих кліматичних плодових зонах. Технологія трикомпонентних саджанців повністю знімає питання сумісності щеплених компонентів. Продуктивний період експлуатації такого саду зростає до 55–75 років і в 2,5–3 рази перевищує період експлуатації індустріальних інтенсивних садів.
Закладені такими трикомпонентними саджанцями сади можна розміщувати на ґрунтах із низькою природною родючістю і підвищеним умістом карбонатів, що особливо важливе для вирощування груші. Створені за такою технологією сади не потребують опори. У садах такого типу значно спрощується технологія зрошення.
Завдяки трикомпонентним саджанцям на сильнорослих сіянцевих підщепах в богарних умовах з’являється реальна можливість промислової культури деяких кісточкових порід і плодових сортів раннього терміну достигання.
Насіннєві (сіянцеві) підщепи менше уражаються вірусами, їх інфікування має меншу інтенсивність як під час розмноження, так і в саду. За провадження таких садів значно зменшуються витрати на підтримку вірусологічної чистоти і фітосанітарного стану.
Слід звернути увагу на той момент, що технологія таких енергоощадних екологічних садів повною мірою відповідає глобальним світовим ідеям енергозбереження і захисту природи. Також вона є більш прийнятною для України, з її особливими ґрунтово-кліматичними умовами і сучасним економічним станом. Однак нині ми чомусь ігноруємо здоровий глузд та усупереч національним інтересам продовжуємо активно досліджувати і впроваджувати в Україні західні індустріально-реанімаційні садові технології. Ми продовжуємо наполегливо закопувати в землю ті мізерні кошти, що виділяються на науку, продовжуємо скорочувати кваліфікованих спеціалістів, продовжуємо бетонувати наші сади європейським бетоном, марки якого переважають одна одну…
Микола Матвієнко, канд. с.-г. наук, консультант із садівництва
Віктор Жук, Юлія Ходаківська, кандидати с.-г. наук, ІС НААН України
Наталія Шевчук, канд. с.-г. наук, кафедра садівництва НУБіП України
Олег Китаєв, канд. с.-г. наук
журнал “Садівництво по-українськи”, січень 2016 року
Усі авторські права на інформацію розміщену у журналі “Садівництво по-українськи” та інтернет-сторінці журналу за адресою https://agrotimes.ua/journals належать виключно видавничому дому «АГП Медіа» та авторам публікацій, згідно Закону України “Про авторське право та суміжні права”.
Використання інформації дозволяється тільки після отримання письмової згоди від видавничого дому «АГП Медіа».
Садівництво по-українськи
